Нещодавно Голландія висловила глибоку повагу до свого національного багатства — корови. Їй поставили пам'ятник зі зворушливим написом «Наша мама». Так вклонитися годувальниці могли й ми, але спізнилися.
Наше багатство — не тільки корова. Ексклюзивний продукт нації — сало. Український сендвіч — хліб зі шкварками, нині — обід мільйонів. Його рейтинг не зрівняти з хот-догівським. Сало рятувало під час воєн і криз, холодів і голоду. Воно дає калорії у відрядженнях і будинках відпочинку. Його популярність зблизила місто й село. Не було б сала, як закуски, алкоголізм став би національною катастрофою.
Вгодована свиня — це не тільки сім пудів делікатесу, який легко засвоюється. Якщо поглянути на хрюшу патетично, то вона, як пісня, будувати й жити допомагає. І хто з салом життям прошкує, той ніде й ніколи не пропаде. Свиня, очевидно, врятує й період реформ. І не лише як м'ясокомбінат на чотирьох ногах.
Хрюша стоїть ближче за всіх до гомо сапієнс за формулою крові, всеїдністю, складом їжі. Її очі — копія людських. Вона слабує на ті ж хвороби, що й ми, а лікують її «людськими» ліками. За інтелектом серед тварин свиня стоїть на рівні дельфіна, а за нюхом на наркотики не поступається митній собаці. Її серце та інші органи — потенційні матеріал для трансплантації.
Ми ж, м'ясоїдно усміхаючись, оголосили свині ледь не геноцид. Її демографія жахлива: поголів'я зменшується пропорційно темпам стагнації економіки. У свинячий пролом ринку вторгся зарубіжний виробник, який підсовує нам свою свиню. Однак поки що не все втрачено.
Пам'ятник хрюші символізував би сучасникам початок відродження тваринництва, а нащадкам — історичний кінець пісного буття їх предків. Натурницями для творення топ-моделі найбільше підходять свині породи «Ессекс». Їй властива висока плодовитість. Ця сексапильна тварина, визнана в Англії секс-символом фауни (після кролика), за один опорос дає 20 і більше поросят. До того ж вона по-свинському красива.
Спорудивши таку скульптуру ми, нарешті, позбудемося ханжества, яке виявляємо до майже священної тварини-рятувальниці. Досі продовжуємо ототожнювати в ньому підлоту, ницість, бруд і безкультур'я. Сучасна хрюша тільки безвинна жертва інерції в історії.
У середньовіччі свині, приручені ще в V-му столітті до н.е., вільно блукали вулицями міст, валялися в багнюці та калюжах, харчувалися відходами. Голод робив їх агресивними, вони загризали малолітніх дітей. Сьогодні європейська свиня — найчистіша тварина. Заради об'єктивності треба визнати: це наша хрюшка повинна мати претензії до нас. Особливо за масове руйнування середовища мешкання — свинарників, за занепад ветеринарії та кормової бази.
Джерелом коштів на пам'ятник може стати акциз на сало. Місце встановлення доцільно визначити тендером серед областей.
№198 16.10.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»
