Проте, як з'ясувалося на прес-конференції, радіти працівникам дніпропетровського метро сьогодні особливо немає чого. Зароблені кошти лише на 30 відсотків покривають суми, необхідні для експлуатації «підземки», а три чверті пасажирів — пільговики. Збитки метро з нинішнього року повинен компенсувати міський бюджет, який уперше в історії Дніпропетровська прийнятий з дефіцитом. Тому в першому кварталі звідти отримали лише десять відсотків від запланованого. Зупинилося й будівництво п'яти станцій у центрі міста. Для того, щоб довести їх до пуття, потрібно принаймні тридцять—сорок мільйонів на рік на найближче п'ятиріччя. Однак таких коштів, за словами мера Дніпропетровська, у міста й регіону сьогодні немає. За грошима місцева влада вже не раз зверталася до своїх земляків у Києві — прем'єр-міністра і Президента, але ті, з цілком зрозумілих причин, поки що мовчать.
До речі, саме Леоніда Кучму дніпропетровські метрополітенівці вважають своїм першим пасажиром, що відкрив у грудні 1995 року рух. Його ж нині вінчають лаврами головного метробудівця. Проте в Дніпропетровську добре пам'ятають, як Леонід Данилович після відкриття метро власноруч вручив орден Ярослава Мудрого іншому метробудівцю Павлові Лазаренку. Обидва вони в ті дні стали почесними громадянами рідного міста, а тому мають і право безкоштовного проїзду в громадському транспорті, в тому числі й у метро. Хто знає, може бути що й їм знадобиться ця пільга — Леонідові Даниловичу після виборів, а Павлові Івановичу — у разі успішного повернення на батьківщину. Якщо, звичайно, метрополітен до того часу не зупиниться.
