Недавнє виверження вулкана Ейяф’ялайокуль дало ясно зрозуміти людству, наскільки вразлива наша цивілізація перед капризами природи. Пів-Європи засипало попелом, десятки тисяч людей застрягли в аеропортах на всьому континенті. За даними на 20 квітня, було скасовано близько 64 тисяч рейсів. Хоча деякі з них відновили, нові виверження ісландського вулкана викликають сумніви, чи повернеться ситуація в нормальне русло в найближчий час.
Весна ще не настала, а Європа вже вдруге страждає від гніву природи. Хоча ні капризи зими, ні вулканічний попіл не забрали багато життів, вони завдали сильних збитків економіці. За попередніми підрахунками, лише Велика Британія втратила в результаті суворої погоди близько 700 мільйонів фунтів стерлінгів (з того часу збитки дещо знизилися). У свою чергу, згідно із заявами авіаційної промисловості, на зупиненнях рейсів вона втрачає 200 мільйонів доларів на день. Востаннє щось подібне відбувалося 2001 року, коли американські авіалінії, які вже відчували фінансові проблеми, втрачали мільярди через перерви в перевезеннях і зниженні попиту. Термінова позика розміром у 15 мільярдів, надана американським урядом, не врятувала авіакомпанії US Airways і United Airlines від банкрутства наступного року.
Але наслідки не обмежуються лише авіапромисловістю та її клієнтами. Раптова відсутність можливості авіаперельотів мала далекосяжні наслідки. Колосальні запаси ананасів і папаї пропали на фермах Гани. Також загинуло десять мільйонів кенійських троянд, які мали відправитися на європейські ринки. Тим часом весільні церемонії в Нью-Йорку проводилися без голландських квітів. Декілька автомобільних компаній Nissan змушені були закритися, поки не прибудуть датчики тиску з Ірландії. Евакуації пораненого американського персоналу з Афганістану та Іраку тепер займають на вісім годин більше, тоді як перевезення органів у Європі провадиться за допомогою наземного транспорту.
Настання природних катаклізмів змушує відчувати пропорцію й дає грунт для роздумів про вразливість суспільства. Цивілізація — це складна конструкція, яка може здаватися міцною, але, в той же самий час, вона є абсолютно залежною від, здавалося б, банальних речей і процесів. І чим далі ми просуваємося дорогою прогресу, тим безпомічніші ми стаємо без наших творінь. Можна лише уявити, якими будуть збитки через поломку електроприладів, що цілком може статися в результаті електромагнітного імпульсу від ядерного вибуху.
Цивілізація завжди була нерозривно зв’язаною з інфраструктурою. Римляни будували дороги настільки міцні, що вони використовуються й донині. Мережа англійських доріг була настільки розвиненою, що нових магістралей не будували аж до XVIII століття, що дозволило країні стати найбільшою й найпрогресивнішою імперією свого часу. Інки здійснили подібний подвиг у найбільш гористих регіонах світу. Для управління найбільшою на сьогоднішній день імперією, Британія використовувала кораблі та хороші установи. Сучасне суспільство навіть і не думає про те, як швидко переноситься інформація за допомогою волоконної оптики, й наскільки оперативним є перевезення людей завдяки автомобілям і літакам.
Все ж таки, незважаючи на важливість подібних мереж, які складають хребет суспільства, цивілізації були зруйновані (або значно послаблені) речами куди тривіальнішими. Причиною більшості релігійних переслідувань і безглуздих воєн середньовічної Європи були ріжки — гриби, які виростають на житі, викликають появу хлібної цвілі, яка у свою чергу спричиняє галюцинації та божевілля в людей (або одержимість, залежно від того, що кому здається переконливішим). Слабким пунктом є також і психічне здоров’я лідерів — сучасні медичні фахівці пояснюють дії як Леніна, так і Гітлера наслідками сифілісу.
Але, можливо, найбільшим руйнівником цивілізацій є залежність від обмеженої кількості корисних речовин. У більшості випадків такими були деревина й вода. Саме вирубка лісів зруйнувала цивілізацію острова Пасхи й прирекла на загибель жителів європейської Гренландії. Вона майже знищила суспільства Ісландії та Японії. А екологічно нераціональне використання водних ресурсів стало причиною загибелі імперії майя.
Легко стати параноїком, роздумуючи про можливі загрози, які приховані в найнесподіваніших сферах. Їх так багато, що уникнути всіх їх неможливо. Але це не означає, що ми не повинні економно й мудро поводитися з тим, що маємо. Проте в той же час насолоджуватися життям і бути вдячними за багатство та щедрість землі — це так само, а можливо, й важливіше. Врешті-решт, речі, на перший погляд незначні, й складають сенс нашого життя.
