Саме про механізми ефективної протидії переправі жертв торгівлі людьми через кордон у Закарпатській області йшлося днями на засіданні Ужгородського прес-клубу. З журналістами зустрілися Дмитро Керечанин — перший секретар Представництва Міністерства закордонних справ України у Закарпатській області та командир Чопського прикордонного загону Олег Вальків, який повідомив, що над подоланням проблеми торгівлі людьми прикордонники працюють у співпраці з представниками правоохоронних органів, виконуючи їхні вказівки щодо непропуску через кордон певних осіб, яких підозрюють у торгівлі людьми. «Ми володіємо інформацією, що українських дітей вивозять за кордон у рабство або й ще гірше — для використання їхніх органів як донорських. Тому заборона на виїзд дітей за відсутності необхідних документів виконується чітко й жорстко», — каже Олег Вальків. Так підрозділами Чопського прикордонного загону минулого року за власним рішенням не пропущено через державний кордон 273 дітей віком до 16 років, які прямували до Угорщини, Німеччини, Словаччини тощо. Як правило, за словами О. Вальківа, причиною непропусків стало неправильне оформлення документів, відсутність нотаріально завіреного доручення батьків на виїзд дитини за кордон.
Батьківський дозвіл на виїзд дитини за кордон потрібен також у випадку, коли дитина вписана в паспорт батьків і навіть якщо має так званий проїзний документ дитини. Якщо дитина їде за кордон лише з матір’ю, то обов’язково повинен бути дозвіл від батька й навпаки. Така практика введена ще два роки тому, але й досі чимало батьків не знають про це. У результаті щорічно чопські прикордонники забороняють вивіз за кордон близько 30% дітей. З початку цього року у виїзді за межі України вони відмовили 83 дітям.
За минулий рік було порушено й передано до правоохоронних органів дві кримінальні справи щодо громадян, які практикували нелегальний вивіз дітей за кордон.
За словами першого секретаря представництва Міністерства закордонних справ України в Закарпатській області Дмитра Керечанина, при представництвах МЗС в Україні діють центри допомоги громадянам, які перебувають за кордоном. До них можуть звертатися родичі осіб, які зникли за кордоном або потерпіли від злочинців.
За кордоном питаннями запобігання торгівлі людьми займаються консульства та консульські агентства. Однак цей процес розвинений не надто активно й дієво. На жаль, на консульський облік не стають навіть половина громадян, які законно перебувають на території іноземної держави. Відповідно, МЗС важко реагувати на порушення прав наших громадян за кордоном.
