Радикальні пропозиції Партії зелених України у сфері підтримки сім’ї представили другий номер передвиборного списку партії, голова Всеукраїнського об’єднання «Дія» та керівник ВГО Служба захисту дітей Тетяна Кондратюк спільно зі співголовою Служби захисту дітей Людмилою Волинець.
На їхню думку, говорячи про підтримку народжуваності, багато хто забуває, що кожне четверте подружжя в Україні не може мати дітей через вади здоров’я. Особливістю України є й те, що безпліддя стало проблемою не тільки жінок, а й чоловіків. Причин для цього немало, але основні серед них ті, що найбільше непокоять: згубний вплив на стан здоров’я недостатнього харчування, радіоактивного забруднення, електромагнітного випромінювання, поганої якості питної води і продуктів та, зокрема, стану повітря.
— Є обставини, яких ми не помічаємо, наприклад, рівень радіації. Але рівень забрудненості повітря відчуває кожен із нас, особливо у великих містах, — наголошує Тетяна Кондратюк. — І йдеться не лише про викиди промисловості... Кожен автомобіліст в Україні, що постійно перебуває на шляхах, а це і таксисти, і професійні водії, й просто автолюбителі, перебуває у зоні високого ризику захворіти тяжкими недугами. Наші міста — це величезні газові камери безперебійного постачання викидів, в яких ми постійно перебуваємо. Сьогодні ніхто нас від цієї камери не рятує ні на місцевому рівні, ні на державному.
На її думку, забруднене довкілля — одна з причин смертності дітей і наводить приголомшливі факти: за три місяці 2007 року 12 дітей віком до 1 року померли від онкозахворювань! Тому перше, що пропонує ПЗУ, — це встановлення жорстких стандартів автомобільних викидів, контроль над ними, перехід на безпечне для нашого здоров’я паливо.
Наступна пропозиція — державна підтримка сімей за програмами штучного запліднення і в процесі усиновлення.
— Програми зi штучного запліднення не всім по кишені. Вартість однієї такої спроби сягає 8 тисяч гривень. Держава має не тільки підштовхувати до народження дитини тих, хто вагається, — у першу чергу вона повинна допомогти тим, хто уже свідомо захотів мати дитину, але не може, переконана Тетяна Кондратюк.
Як пояснила лідер «Дії», у деяких європейських країнах держава фінансує до п’яти спроб штучного запліднення. Вона переконана, що для України, де є близько мільйона бездітних пар, загальна сума разової фінансової підтримки репродуктивних програм може сягнути 8 мільярдів гривень.
— Крім дорослих, які мріють мати дітей, є діти, які мріють мати маму й тата. Тож держава зобов’язана підтримувати сім’ї, що усиновлюють дітей, — стверджує Тетяна Кондратюк. — Служба захисту дітей розробила таку ініціативу: щоб сім’я, яка всиновила дитину, отримала одноразову державну допомогу не менше, ніж при народженні, й до досягнення нею повноліття — місячну допомогу в обсязі одного прожиткового мінімуму, а також оплачувану відпустку одному з усиновителів не менше трьох місяців. Так ми подбаємо про 26 тисяч дітей-сиріт, які чекають на маму і тата, — запевнила Тетяна Кондратюк.
Людмила Волинець звернула увагу на те, що в Україні не сформована «дитяча інфраструктура».
— За останні 10 років в Україні на 25% зменшилося кількість ліжок у пологових будинках, з 2002 року спостерігається дефіцит місць для дітей у дошкільних закладах, крім того, у1990 році в Україні 77% дітей відвідували дошкільні заклади, а сьогодні — лише 51%, зауважила пані Волинець. — Стрімкий ріст народжуваності за несформованої інфраструктури може призвести до вилучення жінки з ринку праці. Тому ефективна політика щодо підтримки сім’ї неодмінно має враховувати ще й потреби росту, виховання та різносторонньої освіти дітей. Без створення належних умов для цього годі й говорити про якість зростання нового покоління українців.
ДОВІДКА «Дня»
КОНДРАТЮК Тетяна Вікторівна — кандидат наук з державного управління, у 2005—2007 роках — заступник міністра у справах сім’ї, молоді та спорту. Завдяки їй вихованці дитячих будинків сімейного типу та діти у прийомних сім’ях з 2006 року отримують фінансову підтримку в розмірі двох прожиткових мінімумів, а батьки-вихователі та прийомні батьки — оплату своєї значущої праці.
ВОЛИНЕЦЬ Людмила Семенівна — кандидат політичних наук, фахівець у сфері дитинства, у 2006—2007 роках — директор Державного департаменту з усиновлення та захисту прав дитини. З її іменем пов’язані зміни у державній політиці щодо сімейного влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, активізація усиновлення дітей-сиріт в Україні.
