Якщо зважити на те, що на сьогодні в Києві тисяча промислових підприємств та півмільйона зареєстрованих автомобілів і близько 50 тисяч транзитних, не дивно, що головною проблемою Києва на сьогодні є саме екологічна.
У Київській міській держадміністрації (КМДА) нині підготовлено пакет документів про створення підрозділу екологічної міліції та впровадження Екологічної карти автотранспортних засобів. Утім, як вважають фахівці, значний екологічний ефект матиме заборона етильованого бензину та впровадження систематичного контролю за якістю пального. Також потрібно вирішити питання й щодо обмеження в'їзду в столицю транзитного транспорту. А це може бути можливим лише після будівництва семи терміналів з пунктами діагностики на основних магістралях.
За словами голови постійної комісії Київради з питань охорони довкілля, екологічної безпеки та захисту населення від наслідків чорнобильської катастрофи Даніеля Карабаєва, в столиці потрібно ввести й спеціальну плату для автотранспортників за забруднення повітря та систему штрафів за ненормовані викиди. Доцільним було б і впровадження спецпрограми «Екологія і автомобіль», а також жорстких вимог щодо екологічності транспорту. Гроші з податків та штрафів могли б спрямовуватися на покращення навколишнього середовища в Києві та для закупівлі каталізаторів очистки повітря.
Щодо обгрунтованості останнього доводу, то, на жаль, далеко не всі поінформовані про ситуацію щодо відходів, які щодня «відпрацьовує» столиця. Між тим цифри невтішні...
Зокрема, за рік у Києві утворюється близько 1,2 млн. тонн твердих побутових та будівельних відходів, з яких до 80 відсотків утилізується на двох полігонах, 20 відсотків спалюється на сміттєспалювальному заводі «Енергія», який знаходиться на Харківському масиві. Половину всіх відходів становлять паперові вироби, іншу половину — поліетилен, пластмаса, гума, скло, метал, деревина.
Через відсутність роздільного збору сміття ускладнюється його утилізація на полігонах та збільшуються енергетичні витрати при спалюванні. Кількість сміття в столиці постійно збільшується й через застосування нових пакувальних матеріалів, які ввозяться з-за кордону. Щодо можливості утилізації, то вона, навпаки, зменшується, через що виникає загроза екологічному середовищу міста.
Небезпечне повітря, що вже давно прописалося спільно з тоннами сміття на так званих полігонах, найбільш красномовно свідчить, що проблема чистого повітря для киян далеко не з останніх.
На жаль, самотужки вирішити екологічні проблеми столиці КДМА нині нездатна. Насамперед через брак коштів. Хоча й було прийнято рішення щодо будівництва другого сміттєспалювального заводу в Києві, який відповідав би світовим стандартам екологічно безпечної переробки відходів, проте для його спорудження доводиться шукати інвестора.
Щодо нинішнього сміттєспалювального заводу «Енергія», він також потребує коштів. Йдеться про завершення реконструкції, аби зробити завод екологічно безпечним. Для завершення ремонту та приведення підприємства до міжнародних норм, за інформацією агентства УНІАН, уже витрачено 2 мільйони гривень. 1999 року планується витратити ще 15 млн. грн., 2000 р. — 8 млн. грн., 2001 р. — 4 млн. грн.
На думку начальника державного управління екобезпеки у Києві Валерія Осики, сьогодні конче потрібно вирішити питання щодо будівництва другого сміттєспалювального заводу та впровадження в столиці роздільного збору або сортування твердих побутових відходів з обов'язковим вилученням корисних компонентів перед їх похованням. Будівництво заводу можливе лише за умови пільгового заохочення інвесторів та підприємців. А це в свою чергу дасть можливість знизити навантаження на полігонах, продовжить термін їх експлуатації.
Як розвиватимуться — події покаже життя. Втім, навряд чи хто погодиться замість чистого та свіжого повітря дихати смородом або весь час ходити в протигазі чи респіраторі. Не хотілося б також, щоб у Києві дійшли до продажу в кіосках «свіжого» повітря.
Найбільш відчутною подією щодо проблем навколишнього середовища в житті не лише киян, а й інших мешканців міст та населених пунктів України, на думку екологів, могла б стати загальнонаціональна акція «Марш парків'99», яка стартуватиме сьогодні.
Як вважає народний депутат, голова Комітету з питань екологічної політики Верховної Ради України Юрій Самойленко, «Марш парків'99» буде одним із кроків для розв'язання екологічних проблем України спільними зусиллями як з боку державних установ та громадськості, так й недержавних природоохоронних організацій. Планується, що участь в акції візьмуть близько 200 організацій — державні природоохоронні заклади, громадські організації, учнівські та студентські колективи, а також Партія зелених України.
Допомогу надасть і посол США в Україні Стівен Пайфер, волонтери Корпусу миру США та Міжнародний фонд дикої природи.