Перед тим, як висвітлити перебіг події, дозволю собі зацитувати фрагмент моєї розмови з президентом ГО «Форум видавців» Олександрою Коваль, що відбулася три місяці тому під час XVI Львівського книжкового ярмарку. Тоді Олександра Андріївна нарікала на відсутність усвідомлення суспільної необхідності цієї програми.
— Мені багато людей, а особливо ті, що побували на форумі, кажуть: «А навіщо стільки галасу?! Дивіться, скільки людей читають!» Я боюся, що на форумі збираються, власне, ті, хто читає, а всіх інших читання просто не цікавить. Привчати читати великі масиви текстової інформації треба змалечку, й у жодному разі не можна заміняти читання візуальним сприйняттям, що нав’язується сьогодні через телебачення, новинні сайти, або спілкування на сайтах — наприклад на «Однокласниках». Читаючи «Однокласники», або якісь блоги, знань не здобудеш, рівно як не здобудеш необхідного культурного багажу. Люди, які зараз очолюють країну, за невеликим винятком, воліють, щоб усе лишалося як є, бо неосвіченою, некультурною масою людей керувати легше, ніж людьми, які, завдяки читанню, освіті, опановують навики критично мислити. Таких людей важче обдурювати — такі люди знають, як відстоювати свої права, тому й повільно йде просування цієї програми.
І от, здається, нарешті сталося: у Львові представили Регіональну програму підтримки й розвитку читання на 2010 — 2014 роки, а міська влада підтвердила, що готова взяти на себе і організаційну, і фінансову участь у її провадженні.
Проект програми Олександра Коваль озвучила у великій сесійній залі Львівської міської ради, де, як мовиться, яблуку не було де впасти. Серед «уболівальників» — освітяни, бібліотекарі, видавці, книгорозповсюджувачі та нечисленні представники ЗМІ. Всім учасникам наради роздали програму заходів виконання програми читання, аби кожен зміг занотувати зауваження щодо всіх пунктів її п’ятирічного марафону.
Мета програми читання — формування на Львівщині раціонально організованого соціокультурного простору читання та підвищення рівня читацької компетентності. Цілі — розвиток не тільки дитячого, а й родинного читання, розвиток бібліотечної й видавничої справи, книжкової торгівлі, галузевих інформаційних технологій, а головне — формування суспільного інтересу до читання.
Серед першочергових завдань — визначення інституцій, що братимуть участь у реалізації програми на всіх рівнях, та створення Регіонального інституту книги і читання. Детально розписані в програмі кроки для всіх її суб’єктів, а це наукові установи, видавництва, бібліотеки, навчальні заклади, ЗМІ та книготорговельні організації.
Доцільність обговорення та розробка пілотної регіональної програми підтримки і розвитку читання та її подальше впровадження в місті Львові та Львівській області пояснюється тим, що в нашому місті та області є багаторічний, напрацьований більше, ніж в інших регіонах України, досвід щодо підтримки та пропагування читання, — зазначила в доповіді Олександра Коваль. — Цей досвід впроваджується у вигляді заходів та акцій у рамках кампанії пропаганди та підтримки дитячого читання «Книгоманія» (яку з 2002 р. проводить неприбуткова громадська організація «Форум видавців»), спрямованих на привернення суспільної уваги до соціального значення читання, ролі літератури в соціалізації та культурному збагаченні особистості, важливості української книжки для розвитку національної культури та формування сучасного освіченого громадянина України. За вісім років спільної роботи вдалося досягти порозуміння і провести низку спільних акцій з громадськими та комерційними структурами, залучити до співпраці відомих особистостей, а також налагодити співпрацю з органами держаного та місцевого самоврядування, зокрема з Львівською міською радою, Львівською обласною державною адміністрацією, Національною бібліотекою України для дітей, Міністерствами освіти і науки та культури і туризму. Налагоджені хороші ділові стосунки з керівниками та працівниками освітніх, просвітницьких та виховних структур, а також із ЗМІ та громадськістю. Хоча довелося пройти шлях завдовжки у вісім років повсякденної й часто непомітної роботи, проте взаєморозуміння щодо важливості проблеми дитячого читання досягнуто, що, врешті, вилилося в затвердження Концепції державної програми підтримки та розвитку читання в Україні.
