Історія порозкидала релігійні святині по всьому світу, але й нині, як і завжди, прочани віддають належне своїй вірі, відвідуючи їх. В Умані 20 тис. іудеїв-хасидів з усього світу зустріло новий 5770-й рік. Уже двадцять років поспіль вони приїжджають помолитися до найбільшої своєї святині — могили духовного наставника Цадика Нахмана. Це паломництво обходиться їм у добру копійку, бо уманчани «здирають» з них великі гроші за орендування житла. Та іудеї-хасиди себе не ображають — веселяться... Тож до наступного Рош-га-Шану (Нового року) господарі роблять євроремонт за отримані кошти і знову здають, а самі традиційно переселяються у гаражі й сушки...
Ізраїльська влада рада би перевезти могилу Цадика Нахмана на свою землю й обіцяє Україні значну виплату. Але сьогодні гроші є, а завтра їх немає, тому ні українці, а тим більше хасиди (Нахман їм заповів відвідувати цю землю) не хочуть змін. Євреї вже давно скуповують в Умані квартири, тому не дарма місцеві жителі кажуть, що Умань стане другою столицею Ізраїлю.
Очікується, що хасидів буде приїжджати все більше, бо населення світу збільшується, зокрема, й іудеїв. Тож якщо Умань стане українською Меккою, нам, живучи у поліфонічному суспільстві, треба розуміти традиції, звичаї і цінності різних релігій.
Хасиди своєю релігією говорять світові, що головне у житті віруючого — благочестива поведінка, фанатична молитва, ревне виконання заповідей Божих, які дозволяють стати людині небесним співбесідником. Вони живуть потужною ідеєю і перебувають у великій вірі, що проститься їм все в ім’я Господа. Добре було б і нам згадати, що то таке велика ідея, бо, здається, нині вона вмерла. Зараз ми не віримо ні у що, навіть у себе: «А що я можу зробити, хіба це щось змінить?», — змахують руками українці. Усі наші дорослі простацькі принципи діють проти нас. Може, й українцям треба перечитати і повірити в казки, як у дитинстві, бо й Нахман не проповідував, а розповідав послідовникам казки, вірячи, що вони введуть людину в специфічний медитативний стан, який допоможе розпізнати істинне від неправдивого.
Українцям треба виробити інше сприймання речей — через самостійно здобутий досвід. Так, хасиди прагнуть до сприйняття буття таким, яким воно є, до первинної, нічим не зіпсованої радості. Вони виховуються з розумінням того, що Богові наймиліша простота: просто — вірити, просто — бути (але ж за українськими настановами «просто» не буває...). Хасидизм вчить, що людина повинна служити Богу всіма своїми думками й діями, шукати святості, а гріхом є не сам гріх, а сумнів і падіння людини духом. Здається, ми вже давно не піднімаємо дух. Це пов’язано з тим, що ми дозволяємо собі опускати руки й думаємо, що нічого не вийде, — а воно і не вийде, поки ми так думаємо.
Добрими ідеями часто маніпулюють, використовуючи на зло людям. Так, і християнство є світлом для людей, але в руках деяких недобрих людей воно перетворюється на антихристиянство; і соціалізм несе прогрес, але в руках бандитів він стає геноцидом; і світлі ідеї хасидів сіоністи використовують для маніпулювання свідомістю віруючих і досягнення політично-фінансових цілей. Тож, знаючи це, творімо нову філософію, в якій будемо не персонажами, а акторами.
