Він називається «Серце і судини». Його засновники — Національний медичний університет ім. О. Богомольця, Асоціація кардіологів, судинних і серцевих хірургів Києва. Періодичність — 4—6 разів на рік, наклад — 2 тис. примірників. Головний редактор журналу — член-кореспондент Академії медичних наук України Катерина Амосова, і шеф-редактор, професор Володимир Мішалов, сподіваються, що це видання стане доступним для лікарів від столиці до райцентрів. Назва журналу (до речі, чудово виданого) — «Серце і судини» — говорить саме за себе: тут висвітлюються проблеми, пов’язані з найбільш поширеною патологією людства.
— Серцево-судинні захворювання, розповіла завідувач кафедри госпітальної терапії № 1 НМУ Катерина АМОСОВА, — знаходяться на першому місці в світі серед причин смерті населення в промислово розвинених країнах. У світі це близько 55%. В Україні ситуація ще гірша — ми, а також країни СНД, займаємо перше місце в Європі за поширеністю і смертністю від серцево-судинних захворювань. Жінки у нас живуть у середньому 73 роки, чоловіки — 63 роки, що на 5 років менше, ніж у середньому по країнах такого рівня, і на 11 менше, ніж у промислово розвинених країнах. На жаль, з 1990 по 2000 рік в Україні відбулися певні негативні тенденції щодо статистики з серцево-судинної патології. Захворюваність виросла на 18%, поширеність — на 140% (цю цифру поширеності можна трактувати по-різному, тому що, очевидно, певну роль зіграло поліпшення виявлення їх), смертність збільшилася на 46%. За прогнозами Всесвітньої організації охорони здоров’я, до 2020 року ці цифри по так званих пострадянських країнах ще більше погіршаться. У ситуації з серцево-судинними захворюваннями в Україні є певне об’єктивне коріння. Так, фінансування державної медицини у нас менше нiж 3% від національного продукту, тоді як за рекомендацією ВООЗ, граничний рівень — 5%. Я наведу ще одну цифру: на охорону здоров’я одного жителя Великої Британії витрачається в середньому 700 доларів, США — 3750 доларів, а в Україні — 15 доларів. Безумовно, ця цифра занижена, оскільки є ще кошти, які витрачають самі хворі. Однак цифри говорять самі за себе. Звідси надзвичайно актуальна проблема серцево-судинної патології, її діагностики, ефективного лікування і профілактики в Україні. Основна проблема смерті хворих з патологією серця і судин — це інфаркт та інсульт. У світі понад 50% випадків смерті від серцево-судинних захворювань припадає на інфаркт. У нас, в Україні, ця цифра дуже низька — приблизно 15%. Це абсолютно нереальна цифра, що, очевидно, пов’язане з недостатністю діагностики. Ще більш тривожною є проблема з інсультами. У світі співвідношення числа випадків інфаркту та інсульту становить приблизно 1:2, в Україні — 1:4. Причому, якщо частота інфарктів і смертність від них більш чи менш стабільна в Україні в останні роки, що можна відмітити як певну позитивну тенденцію, то ситуація з інсультами, на жаль, продовжує погіршуватися. Однак є певні позитивні зрушення в організації профілактичної спрямованості кардіології і у нас, і за кордоном. В цілому, у світі сьогодні кардіологія і серцево- судинна хірургія переживають бурхливе зростання. Розробляються і впроваджуються нові методи діагностики і профілактики ішемічної хвороби серця, порушень ритму та провідності, захворювань міокарда, судин різних басейнів. У сучасному лікуванні цих захворювань тісно переплітаються терапевтичні та хірургічні методи. Тому терапевтам-кардіологам важливо мати нову інформацію про можливості й показання до хірургічного лікування хвороб серця і судин, а хірургам — стежити за новинками в медикаментозній терапії «супроводу» оперативних втручань і можливостями підвищення ефективності віддалених результатів за допомогою раціональної вторинної профілактики. Вітчизняні та зарубіжні фірми спрямовують на ринок потік фармацевтичної продукції. Тому вкрай потрібна виважена об’єктивна інформація щодо нових препаратів, яка базується на досягненнях світової «доказової медицини». Ми будемо прагнути до того, щоб журнал «Серце і судини» став міжнародним науковим виданням, яке буде відповідати різнобічним потребам фахівців.
КОМЕНТАР
Микола ПОЛІЩУК , голова комісії Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, материнства і дитинства:
— Я думаю, що цей журнал покликаний на те, щоб показати, наскільки важливі не тільки сучасні методи діагностики і лікування, а й профілактика захворювання серця і судин. Це профілактика і інфаркту, і особливо профілактика інсульту. Я хотів би сказати велике спасибі тим людям, які взялися за цей журнал, і тим спонсорам, які фінансували це, тому що, на жаль, на сьогодні фінансування обмежене. Надіюсь, що цей журнал не перетвориться на ще один з рекламних журналів фармацевтичної галузі. Ми будемо все робити для того, щоб фармацевтична галузь розвивалася так, як слід, але люди мають діставати об’єктивну інформацію про стандарти, які вже сьогодні прийняті у всьому світі. Я думаю, що цей журнал сприятиме раціональному використанню як бюджетних коштів, так і коштів людей. Тому що люди, а насамперед медики, будуть знати, що треба, а що не слід використовувати.
