Нашій газетній рубриці «ГРОМАДСЬКИЙ ФОРУМ» уже близько трьох років. Сьогодні назрів новий суттєвий привід для дискусії.
23 травня 2002 року Україна офіційно оголосила про свій намір вступити до НАТО. Для Брюсселя рішення Києва виявилося дещо несподіваним: обидві сторони прагнули зближення у відносинах, однак про повну інтеграцію до того часу не йшлося. Сьогодні й в Україні, й у НАТО рух в напрямку одне до одного сприймають як своєрідну «даність»: в Альянсі цілком усвідомлювали, що Київ прийме рішення на користь членства, ніхто, щоправда, не міг сказати, коли і за яких обставин Україна задекларує свою зовнішньополітичну волю. Нині «на рахунку» Києва — позитивні відгуки від представників організації Північноатлантичного договору з приводу проведення військової реформи, участі українських вояків у миротворчих операціях... Про будь-які терміни очікуваного вступу до Альянсу ані в Києві, ані в Брюсселі говорити не полюбляють. Проте в НАТО підтверджують, що й надалі не припинятимуть політику «відкритих дверей», що фактично дозволяє Україні сподіватися на членство. Багато що залежить від виконання Києвом узятих зобов’язань, які оформлені у вигляді загального Плану дій Україна — НАТО, а також щорічних цільових планів. Утім, не все залежить лише від схвального вердикту Альянсу або взірцевих зусиль Києва. Вирішальним буде слово українського громадянина. Про «негативи» євроатлантичної інтеграції говорилося немало — від часу заснування Альянсу. Про виграшні сторони — рідше. Саме тому газета «День» і телепередача «Територія безпеки», яка щонеділі виходить на Першому Національному каналі, вирішили провести за сприяння Центру інформації та документації НАТО конкурс серед української молоді. Для участі в ньому потрібно написати твір на тему «Чому я хочу, щоб моя країна вступила до НАТО». Переможці конкурсу в жовтні цього року вирушать до Брюсселя в штаб-квартиру НАТО. Чекаємо на вашого листа за адресами: 04212, Київ-212, вул. Маршала Тимошенка, 2Л або по e-mail — fd@day.kiev.ua та nato_tv@ukr.net. Прохання подавати короткі відомості про себе.
PRO — БЕЗ CONTRA
Кирило ГРИНЬКО, віце-сержант Київського військового ліцею імені Івана Богуна
Я НЕ ХОЧУ:
— щоб одна з найшанованіших у світі професій захисника Вітчизни й надалі мала в нашій державі один із найнижчих рейтингів, щоб до військових закладів ішли або диваки-романтики, або люди, яких ніде не беруть;
— щоб і надалі суспільство ставилося до військових як до небезпечного зібрання недоучок, які не вміють поводитися з сучасною зброєю й влучають бойовими ракетами в мирні об’єкти;
— щоб армія складалася з технічно й фізично слабких службовців, яким не під силу суворі будні цієї важкої професії;
— щоб наше офіцерство ховало від сорому очі й шукало якогось додаткового приробітку, бо не в змозі зносити мовчазні докори, а інколи й гіркі образи дружин, дітей.
Я ХОЧУ, ЩОБ УКРАЇНА СТАЛА ЧЛЕНОМ НАТО, БО:
— це передбачає високий рівень соціального забезпечення всіх верств суспільства. Тільки так може бути гарантована внутрішня політична й економічна стабільність країни. Наші державники змушені будуть переорієнтувати всі важелі влади не на подальший розподіл національного багатства між окремими мафіозно-корумпованими групами, а на турботу про власний народ;
— це потребує від кожного українця (а політичної еліти особливо!) подолати в собі психологічний та історичний бар’єр, який утворився за тривалий час напівколоніального перебування в межах російської державності. Можливо, це найважчий момент на шляху до НАТО, бо потребує засвоєння загальнодемократичних європейських цінностей, а також реалізації їх у повсякденному житті;
— це нове мислення й нові реалії, коли національні цінності гармонійно поєднуються із загальносвітовими.
Саме цьому сприяє НАТО, не «брат», не «опікун», не «лідер», не «батько народів», «не дядя Сем», а співдружність партнерів, яка на засадах паритетних стосунків забезпечує кожному членові належний рівень національної безпеки, запобігає можливим конфліктам. Ось тому я за сучасний загальноєвропейський вибір безпеки. Я — за НАТО!!!
«НАТО — ЦЕ ВЗАЄМОДОПОМОГА»
Руслан ЧАЙКА, студент Національного університету «Острозька академія»
Наприкінці ХХ — на початку ХХI століття формується нова міжнародна система. Зрозуміло, аби посісти гідне місце в сучасній системі міжнародних відносин, Україна мусить приділяти особливу увагу саме зовнішнім напрямам у політиці. Для регіональної безпеки співробітництво Україна — НАТО набуло вкрай важливого значення як один із вагомих чинників стабільності в Центральній та Східній Європі. У площині багатосторонньої співпраці вагомим внеском у зміцнення довіри в регіоні стала спільна участь України й НАТО у Раді Євроатлантичного партнерства (РЄАП), програмі «Партнерство заради миру» (ПЗМ), а також участь НАТО й України у стабілізаційних процесах у Південно-Східній Європі, у Хорватії, Боснії і Герцеговині, Косово. Участь у спільних військових навчаннях сприяє підвищенню обороноздатності та боєготовності Збройних сил України. Якщо ж давати глобальнішу оцінку, то військово-політичне співробітництво з НАТО сприяє підвищенню рівня національної безпеки нашої держави, даючи таким чином змогу за складних фінансових обставин обійтися без додаткових витрат на оборону. Саме розвиток всебічного співробітництва з організацією Північноатлантичного договору в сучасних умовах перетворюється на один із домінуючих факторів повноправного входження України у світову спільноту, а також підвищення її міжнародного авторитету як важливої складової системи європейської безпеки та оборони. Враховуючи вищеподані факти, я хочу, щоб моя держава вступила до НАТО.
Олексій ПОБЕРЕЖНИЙ, Бердичів, Житомирська область
У нашу динамічну глобалізовану епоху неправильні дії або бездіяльність з боку держави можуть призвести до втрати незалежності. Кожна держава повинна швидко відповідати на виклики часу. Одним із таких викликів є тероризм. Тому в сучасній геополітичній ситуації «один у полі не воїн». Тільки об’єднання рівноправних розвинутих держав під демократичними стягами може досягти успіху. Рішення на Празькому саміті про формування сил швидкого реагування перетворює НАТО із суто оборонної на глобальну структуру безпеки, яка здатна відповідати на дії терористів. Боротьба з тероризмом — основне завдання європейського й усього цивілізованого світу. Україна ідентифікує себе як європейська держава. Упродовж багатьох років демократичні сили в Україні боролися за європейський вибір, усвідомлюючи, що це найкоротший шлях до добробуту громадян та демократії. До НАТО ставляться як до суто військового блоку, хоча це так лише на перший погляд. Євроатлантичний альянс — взаємодопомога в разі виникнення стихійних лих, найкращим прикладом якої є ліквідація наслідків повеней на Закарпатті, захист прав людини та утвердження демократичних принципів, зокрема свободи слова. Я твердо переконаний, що з наближенням українського війська до натовських стандартів основною тезою стане: боєздатність держави залежить від якості, а не кількості.
На думку історика Анастасія Великого, «у 1000-му році із Риму прибуло посольство з короною для Володимира, свояка тогочасного імператора Заходу Оттона III», що говорить про міцні державні, релігійні (Володимир прийняв у 998 році християнство) та родинні зв’язки з тодішньою Європою. Тобто вступ України до НАТО та ЄС — це повернення України до європейського дому.
Упродовж останніх чотирьох років дедалі більше наших співгромадян починають позитивно ставитися до НАТО. Саме зараз українці мають продемонструвати беззаперечну відданість цінностям євроатлантичної спільноти й бажання демократичних перетворень. Наша держава не має права залишатися країною втрачених можливостей. Сподіваюсь, що новопризначений генсек НАТО Яап де Хооп Схеффер активно сприятиме євроатлантичній інтеграції України.
КРОК ДО СТАБІЛЬНОСТІ І ПРОЦВІТАННЯ
Назар ВОЛОШИН, курсант, Львів
Вступ України до НАТО — це передовсім забезпечення національних інтересів української держави й суспільства. Це, по-перше, безліч міжнародних, економічних та соціальних зв’язків, котрі допоможуть нашій державі вийти зі стану руїни, це великий політичний підйом. По-друге, це крок до стабільності та процвітання, до світового майбутнього. По-третє, за допомогою НАТО зміниться ставлення до України. Це допоможе державі створити справжню професійну армію. За умови, коли кожен громадянин керуватиметься цією метою, наша країна стане стабільною, цивілізованою та процвітаючою, а ми будемо лише пишатися, що є її громадянами. Україну почнуть поважати як справжню європейську державу.
Ігор МИКОЛАЩУК, студент, Івано-Франківська область
Зі здобуттям незалежності перед нашою молодою державою постало питання вибору: взяти активну участь у міжнародній політиці чи залишитись поза бортом світової політики й бути відсталою країною «третього світу». Друга перспектива нас не дуже приваблює, тому слід обрати першу. Для цього Україні потрібно налагодити тісніші взаємини з НАТО і стати одним із членів Альянсу.
Закінчилась «холодна війна» і розстановка сил на світовій арені докорінно змінилася. Варшавський договір як блок перестав існувати, а НАТО не тільки вийшло переможцем в цьому протистоянні та підтвердило свою життєздатність, а й стало ще могутнішим і впливовішим. НАТО починає дедалі активніше займатися миротворчою діяльністю як суміжна структура ООН. Нині ворогом «номер один» є міжнародний тероризм, від якого не може бути повністю захищена жодна держава. Це є однією з основних причин, чому Україні варто вступити до НАТО. Адже будучи одним із членів Альянсу, наша держава не тільки набуде практичного досвіду, а й зможе підвищити свою національну безпеку, що має на увазі підвищення стану захищеності від внутрішньої чи зовнішньої загрози життєво важливих інтересів особи, держави та суспільства, державних кордонів, територіальної цілісності.
Україна зможе навчитися в НАТО новим методам управління військовим господарством, а також стратегії й тактики дій щодо гарантування національної безпеки. Зможе підняти свої стандарти до світового рівня й отримати допомогу країн-членів Альянсу в розбудові власних Збройних сил.
Вступ до НАТО допоможе створити відповідну правову базу, що сприятиме вирішенню проблем не лише оборонного характеру, а й політичного та економічного. Підтримка НАТО дозволить раціоналізувати ресурсне забезпечення, що передбачатиме використання доцільної кількості сили й засобів у потрібному місці та в потрібний час.
Але жодна дія не відбувається в односторонньому напрямі. Тому потрібно визначити, яким буде внесок України в Альянс. Насамперед, вона зможе запропонувати свій інтелектуальний потенціал, своїх спеціалістів світового рівня. Вступивши до НАТО, Україна зможе протидіяти виникненню нових загроз стабільності та безпеці у регіоні Центральної та Східної Європи, невід’ємною частиною якої вона є.
КАЗКА ПРО НАТО
Олеся ЛИСЬКО, 9-й клас Вільховецької школи, Хмельницька область
На причілку, біля старенької хатинки, яка похилилася, мов сива голова неньки, виріс вусатий колосок. Дбайливі руки вищипали бур’ян і обгородили декількома прутиками, щоб не зламав хтось зелений паросток. Ріс колосок на славу, гарний, тугий, з кожним днем зернинок- хлібинок ставало все більше та більше. І став розкішним та повновидим. Біля кожного зерняти були вусики, які нагадували голочки... А згодом зернята доспіють і стануть смачнючими буханцями.
— Тобі добре тут живеться? — запитав у нього промінець. — Мене послали для того, щоб я піклувався про тебе, — промінець полоскотав колосочок.
— Добре, і я радий тобі. А як там у вас на небі? — запитав, сміючись від лоскоту, колосочок.
— Ой, там добре, кожен промінець, немов окрема волосинка, забарвлена кольорами райдуги.
— Промінчику, вмивайся, і гайда спати, — почувся голос з висоти.
— Ну все, пока, я прийду завтра.
Промінчик, немов сходинками, пострибав до сонечка. А колосочок, позіхнувши, вмився вечірньою росою, мов слізьми дня, й уклався спати. Аж ось його щось злякало. То була мурашка.
— Не пустиш мене до себе переночувати, а то мій мурашник далеко, не добігти мені? — тихо запитала мурашка.
— Так-так, будь ласка. Багато днів до мене ніхто не приходив, я радий тобі...
Усе вкрила ворожка-ніч. Колосочок тихо задрімав, і лише мурашка копошилась, щоб знайти для себе місце й солодко заснути.
Я думаю, що все тут зрозуміло.
Колосок — це організація НАТО, яка існує під девізом: «Один за всіх і всі за одного».
Мурашка — це наша країна (Україна), яка прагне увійти до НАТО.
НАЙДІЄЗДАТНІШИЙ СОЮЗ ДЕМОКРАТІЙ
Богдан ГОРДІЙЧУК, 15 років, місто Погребище, Вінницька область
Давно закінчилася «холодна війна» і змінилося значення НАТО у світі. Україна як молода європейська держава вже досягла певних успіхів у зовнішній політиці, але наступним її кроком має стати постійне членство в НАТО.
Це потрібно моїй країні, яка прагне розвиватись, зростати, виходити на рівень провідних європейських держав. А ще для того, щоб вносити свій голос у хор політичних питань. Тільки ставши членом такої могутньої організації, Україна перестане відчувати свою меншовартість. Багатий історичний досвід України буде задіяний у прийнятті вагомих міжнародних рішень.
Наші найближчі сусіди — Польща та Угорщина — вже в НАТО. Зближення з цими країнами у військових питаннях сприяло б покращанню й економічних стосунків, та, можливо, пришвидшило б реформи всередині нашої країни. Наша країна брала б активнішу участь у контролі над процесами озброєння та роззброєння. А ще перестала б бути «транзитною зоною» перевезень контрабандних товарів та наркотиків.
Україні як без’ядерній державі потрібні гарантії безпеки та територіальної цілісності. Членство в НАТО стало б таким гарантом.
На жаль, пересічний українець ще не до кінця розуміє роль такого партнерства, бо ще з радянських часів збереглось уявлення про НАТО як про загрозу. І хоча Україна поки що не відповідає західним стандартам, все ж варто прагнути до вступу в найдієздатніший союз демократичних розвинених країн, яким є НАТО.
В. АБЕЛЬ, викладач допризовної підготовки юнаків, Біла Церква
Після розпаду СРСР, об’єднання Німеччини, розпаду Югославії, припинення існування Варшавського договору й утворення цілого ряду суверенних держав у Європі закінчилось і воєнно-політичне протистояння двох систем. Військова концепція НАТО тепер зорієнтована на захист миру й спокою та сприяння демократичним процесам у всіх країнах Європи. Загроза ядерної світової війни вже не стоїть на порядку денному. Натомість з’явилася загроза локальних воєнних конфліктів та проявів сепаратизму (Чечня, Ольстер, Країна Басків, Косово, Кіпр, турецький Курдистан). Мають місце територіальні претензії деяких країн до своїх сусідів. Останніми роками активізувався міжнародний тероризм, який дедалі більше поширюється й у країнах Європи.
Отже, перед НАТО постають нові завдання: зберегти мир і стабільність у Європі. Документи, прийняті у Брюсселі останнім часом, свідчать про трансформацію НАТО на інструмент загальноєвропейської безпеки.
І тільки певні політичні кола в Росії, та й в Україні, продовжують галасувати, що НАТО був і є агресивним блоком і потенційно загрожує Росії та Україні.
Щотижнева передача на УТ-1 «Територія безпеки» намагається спростувати ці застарілі стереотипи щодо сучасного НАТО. Але цього замало. Органи державної влади на всіх рівнях майже не сприяють формуванню громадської думки щодо вступу України до НАТО. Із боку багатьох представників української влади лунають тільки декларативні заяви й загальні фрази щодо необхідності вступу нашої держави до Північноатлантичного альянсу. Не відчувається конкретики й рішучості в цьому питанні.
Росія робить все і буде робити, щоб не допустити вступу України до НАТО і взагалі в ЄС, бо це суперечить її геополітичним інтересам. Воєнна доктрина України (1993 рік) носить оборонний характер. Це вимагає забезпечення розумної оборонної достатності, що гарантувала б нашій державі суверенітет і захист від політичного і економічного тиску, в першу чергу — з боку Росії. І тільки повноправне членство України в НАТО забезпечить нашій державі мир, стабільність і авторитет у світі. Ось чому я хочу, щоб моя країна стала членом НАТО!
Велику роль у пропаганді вступу України до НАТО мають відіграти викладачі допризовної підготовки юнаків у загальноосвітніх школах, ліцеях, гімназіях. Саме на уроках з ДПЮ юнакам потрібно роз’яснювати, що Північноатлантичний союз — насамперед політичне об’єднання, яке ніколи не дозволить, щоб з його країнами-членами хтось розмовляв з позиції сили, шантажу, політичного чи економічного тиску.
КОЛЕКТИВНА ГАРАНТІЯ
В. МИЗИНКО, 32 роки, місто Краматорськ, Донецька область
Зробивши свій вибір на користь євроатлантичної інтеграції, ми таким чином виражаємо бажання бути учасниками найефективнішої системи колективної безпеки. Усім відомо, що гарантом безпеки ЄС (і не тільки) є НАТО. Роками нам нав’язували «загрозу» Північноатлантичного блоку, негативне ставлення до нього залишилося в старшого покоління. Україні на сучасному етапі розвитку просто необхідно вступити до НАТО з таких причин:
1. Гарантія безпеки територіальної цілісності;
2. Україна перестане бути «буферною зоною» між ЄС та Росією;
3. Дасть можливість швидшого вступу до Євросоюзу;
4. Створить умови (військові, економічні) ширшої взаємодії з сильними європейськими державами;
5. Колективна безпека дає економію в утриманні нечисленної армії;
6. На зміну загальному військовому обов’язку прийдуть професіонали (контрактники);
7. Зросте імідж «сильної держави» у світі, що важливо.
Василь ГЕРАСИМЧУК, bazil-2003@ukr. net
НАТО, як відомо, було створено для попередження можливої агресії країн соцтабору і, насамперед, Радянського Союзу, а також для протидії експорту «соціалістичної революції» на Захід. Але СРСР уже розпався, «холодна війна» завершилася. Тоді для чого НАТО? Учора світовому порядку загрожували нацизм і комунізм, сьогодні — міжнародний тероризм. Північноатлантичний альянс є важливою силою в підтримці миру і безпеки не тільки в Європі, а й на всій планеті. Тому НАТО має виступити проти нової загрози.
До чого ж тут Україна? Адже наша держава проголосила позаблоковий статус. Територія України завжди була ласим шматком для її сусідів. На сьогодні проблеми залишилися, і про це свідчать нещодавні події навколо острова Тузла, пов’язані з будівництвом росіянами дамби. Це є не тільки недружнім актом, а й виявом неповаги до України як до самостійної держави. Саме Росія, як інші ядерні держави, підписавши меморандум про гарантії безпеки України, зобов’язується не те, щоб не порушувати, а й захищати її суверенітет і територіальну цілісність. Але поняття «гарантії» та поняття «російський шовіністичний імперіалізм» несумісні. Гарантії безпеки мала Польща з боку Великої Британії та Франції проти загрози III Рейху. І вони стали недійсними. Гарантії безпеки мають носити не тільки формальний, а й практичний характер. Більшість людей схильні заперечувати потенційну небезпеку з боку Росії. Але всі ми знаємо, що в цій країні є політичні сили, які, м’яко кажучи, не проти приєднання Криму до Російської Федерації. Вступ до НАТО гарантуватиме Україні мир і безпеку (хоча абсолютної безпеки не буває). Вступ до НАТО наблизить нашу державу до Заходу, до приєднання до ЄС, розширить можливості співпраці України з країнами-членами не тільки у військовій, а й в економічній і політичній сферах. Вступ до НАТО дасть можливість Україні реформувати свою армію на професійній основі та позбутися застарілої й неефективної практики призову. Зрештою, на Україну зважатимуть на міжнародній арені. Україна не повинна стояти осторонь подій, які відбуваються у світі, і повинна реально впливати на вирішення міжнародних конфліктів. Унаслідок вступу до НАТО ці можливості розширюються.
Тому я хочу, щоб Україна стала членом НАТО. Тоді вона буде здатна забезпечити мир і безпеку на своїй території та стане могутньою, впливовою державою.
Олег ПУЙДА, Івано-Франківськ
Я, молода людина, живу та працюю, виховую й навчаю своїх дітей у найкращій державі в центрі Європи — Україні. Мені не байдуже, яке місце на світовій арені займе наша країна в новому тисячолітті. Україні потрібно вступити до НАТО якнайшвидше. Виходячи лише з тих міркувань, що майже всі держави, які мають з нами кордон, уже в Альянсі. Навіть держави, які за економічними показниками далеко відстають від нас, інтегруються до цієї організації. Буваючи за кордоном, неодноразово спостерігав, наскільки відрізняється ставлення жителів держав Західної Європи до українців і чехів, поляків, румунів... Не хотілося б, аби такий стан справ зберігався. Нам потрібно встигнути потрапити бодай у останній вагон потяга, що прямує до Брюсселя. Потрібно ставати з Європою в один ряд, тому що це — наше майбутнє.
Олександр ДРЕБУЩАК, село Олександрівка, Вінницька область
...Нове, ліпше майбутнє України потребує докорінних змін. Ці зміни можуть відбуватися зі вступом держави до НАТО. Чи варто Україні вступати до Альянсу? Переконаний — варто. Армія — лише тоді армія, коли вона не лише МОЖЕ, але й РОБИТЬ. Наші військові своєю участю в миротворчих операціях довели, що вони — справжні професіонали. Саме такими повинні бути Збройні сили України в цілому. Саме до цього прагне наша держава, рухаючись у напрямі НАТО. Навіть останні події навколо острова Тузла показали, що наш вступ до Альянсу має сенс... НАТО — це ефективність, досвід і додаткові гарантії. Я хочу, щоб Україну знали у світі не лише через Чорнобиль, а завдяки її могутній армії, яка зможе захистити Батьківщину від будь-якого ворога.
