Це інсталяція з громіздкого дерев’яного намиста (як арт-об’єкт дизайнерка його показувала на Міжнародному ярмарку сучасного мистецтва Art Vilnius’14).
— Сам проект був готовий до показу ще навесні, — розповіла куратор вернісажу Марина ЩЕРБЕНКО. — Але змінився час, і його було адаптовано до потреб сьогодення. Чорне намисто лежить на землі і є прикрасою землі... Асоціації з кольором у кожного свої — це попіл, земля, траур... У цьому актуальність проекту, тому що те, що відбувається сьогодні в Україні, зачіпає й українську жінку, яка відпускає сина, чоловіка, батька, брата на війну, часто на вірну смерть... Хоча чорний колір — нетрадиційний для української жіночої прикраси, він зумовлений історичним моментом свого представлення, характеризує його з точки зору трагедії сучасної жінки.
Після участі у міжнародному форумі інсталяцію було доповнено мультиекранним відеорядом із дівчиною, що перед дзеркалом приміряє намисто, а також аудіосупроводом фольклорних мелодій українського композитора Алли Загайкевич і голосу співачки Сусанни Карпенко. Акцент в образі дівчини — унікальний вінок, виготовлений Ольгою Троян із гусячого пір’я. За зразок було взято роботи майстрині з Івано-Франківщини Параски Кушляк, яка з пір’я гусячої грудки створювала квіти — прикраси для наречених.
— Мистецтво повинно давати поштовх, воно покликане трансформувати відчуття людей, — каже Зінаїда ЛІХАЧОВА. — Образом приміряння нареченої я акцентувала, що трагедія торкнулась усіх нас... Це дань часу, але все ж лишається і надія, тому що жінка — це майбутнє, бо вона дає нове життя.
«Чорне намисто» можна побачити у «Щербенко Арт Центрі» до 11 жовтня.
