Загибель родини лосів від рук браконьєрів стала шоком. Навіщо розстрілювати вагітну самицю та ватажка зграї? Суто для розваги, стверджують екологи. Тепер поліція розшукує браконьєрів, щоб їх покарати, а екоінспектори Чернігівщини, де стався інцидент, бідкаються, що поранили ще четверо молодих лосів. Ця новина виявляє загрозливу тенденцію, коли через бездумне полювання на тварин може зникнути їхня популяція.
СТИМУЛ ЗМІНИТИ ЗАКОН
Про імовірність зникнення лосів на території України заявили екоінспектори та науковці Інституту зоології імені І.І. Шмальгаузена НАН України. Так, Державна екологічна інспекція у Чернігівській області оприлюднила заяву, що масштаби незаконного полювання на лосів досягли вражаючих розмірів: «В умовах регіону особливо вразливими до свавілля браконьєрів є великі тварини, зокрема лосі. Безконтрольне екологічно необґрунтоване їх добування призводить до повного винищення субпопуляцій виду».
За даними Інституту зоології імені І. І. Шмальгаузена, популяція лося суттєво зменшилась за останні роки. Нещодавня історія вбивства тварин не одинична, просто за збігом обставин набула розголосу. У Міністерстві екології та природних ресурсів заявляють: про подібні випадки їх неодноразово інформували екологи та народні депутати. Після численних звернень відомство пообіцяло провести ґрунтовне дослідження, скільки особин виду проживає на території України, а також підготувати нормативно-правовий акт, яким заборонять полювати на лося протягом 25 років.
Чернігівський інцидент змусив державні органи реагувати на ситуацію. У Мінекології пропонують змінити статті Кримінального та Адміністративного кодексів, що стосуються посилення відповідальності за жорстоке поводження з тваринами. Як повідомила у Facebook еколог Наталя Вишневська, серед пропонованих змін — посилення відповідальності за заклики та пропаганду насилля та жорстокості до тварин в інтернеті та ЗМІ, відповідальність за масові знищення тварин, введення процедури конфіскації тварин, заміна обмеження волі на позбавлення волі, введення арешту і збільшення штрафів.
ВИХОВАННЯ ШТРАФАМИ
За більші штрафи агітує Державне агентство лісових ресурсів. Тимчасовий виконувач обов’язків керівника агентства Христина Юшкевич заявила, що очолювана нею структура підготувала проект спільного наказу Міністерства аграрної політики та продовольства і Мінекології, який передбачає суттєве збільшення тарифів для обчислення розміру відшкодування збитків за незаконне полювання. Наприклад, сума відшкодування за лося збільшиться з нинішніх 20 тисяч гривень до 80 тисяч, за оленя європейського — з 15 до 60 тисяч гривень, за лань — з десяти до 40 тисяч гривень, за козулю та муфлона — з восьми до 32 тисяч гривень.
«Ми також підтримуємо, щоб відповідальність за браконьєрство підвищили на законодавчому рівні. У чинній статті Кримінального кодексу обмеження або позбавлення волі застосовується лише у випадку порушення правил полювання, якщо воно заподіяло істотну шкоду. Тобто за одну незаконно вбиту мисливську копитну тварину браконьєра не ув’язнять, — пояснює на своїй Facebook-сторінці Христина Юшкевич. — Будемо ініціювати, щоб кримінальна відповідальність поширювалася за порушення правил полювання внаслідок добування кабана, лані, оленів європейського та плямистого, козулі, лося, муфлона. Також необхідно збільшувати строки ув’язнення».
СУДИ НА БОЦІ БРАКОНЬЄРІВ
Якщо поліцейські знайдуть браконьєрів, котрі вбили лосів на Чернігівщині, їм загрожуватиме три роки ув’язнення та 60 тисяч гривень штрафу. Та існує велика ймовірність, що суди визнають порушників неплатоспроможними і просто відпустять.
«Збільшення штрафів — це добре, але суд часто ухвалює рішення на користь браконьєра, мотивуючи це тим, що даний розмір штрафу не може бути сплачений через матеріальний стан порушника, — пояснює експерт-консультант Всесвітнього фонду природи (WWF) в Україні Дмитро Карабчук. — Тому збільшення штрафів — це неоднозначний вихід. Треба змінювати законодавство. Ми разом з мисливськими товариствами підготували пропозиції, що саме слід змінити, надіслали їх у Мінекології та депутатам з екологічного комітету Верховної Ради».
МИСЛИВСЬКА ВАРТА
Крім штрафів і законодавчих змін, експерт пропонує змінювати ставлення держави до такого злочину. «Наразі ефективної служби боротьби з браконьєрами в Україні не існує. Ця функція покладена на лісову охорону та поліцію, але фахової спеціалізованої служби боротьби з браконьєрством, як у Польщі, Словаччині та Угорщині, у нас немає, — пояснює Дмитро Карабчук. — Ефективно працюють служби, які розуміються на природі цього злочинного явища. Бо це не проста категорія правопорушників: вони озброєні тепловізорами, оптикою, сучасною зброєю. Часто вони мають гелікоптери, джипи, це серйозні люди, з якими простий лісник не впорається. Бувають так звані «чорні ігри», коли шукачі адреналіну намагаються убити звірину на очах у єгеря. Тобто це серйозна сфера життя суспільства».
В Україні теж має з’явитись власна мисливська варта, на зразок європейської — екологи пропонують прописати це на законодавчому рівні. Як додає Дмитро Карабчук, окремий підрозділ на районному рівні зможе миттєво реагувати на повідомлення про присутність у лісі браконьєра. А загалом експерти радять державним органам створювати атмосферу, коли охочі до полювання обиратимуть для цього законний шлях.
