Механізм угорсько-закарпатського «човникарства» такий: товар закуповується в Угорщині, доставляється до залізничного вокзалу містечка Захонь. Тут власник вантажу домовляється зі співвітчизниками, щоб за певну плату перевезли частку товару, ніби свою власну, через Чопську митницю. Коли товар у межах безмитного ввозу оформляють на українській стороні — він знову перекочовує до справжнього власника. Від цього «піджаки» — так у народі прозвали людей, котрі декларують на себе вантаж, — одержують обумовлені суми за виконану роботу.
З погляду нового законодавства, «піджаки» відбирають у держави певні кошти. За умови ввезення власником усього вантажу особисто, митні платежі виражалися б три- і чотиризначними цифрами. На це й розраховував Кабмін, видаючи згадану Постанову. Проте, у разі сумлінного її виконання, «човникам» довелося б відмовитися від свого експедиторсько-гендлярського ремесла, і омріяних цифр у казні не з'явилося б. Але про це поки що ніхто не думає.
... У результаті митного огляду потяга «Чієрна-над-Тисов — Чоп», який прибув зі Словаччини, було доведено, що 11268 кілограмів цитрусових та овочів ввезли не різні громадяни- «піджаки», а ужгородець Григорій Анацький. Отже, були порушені митні правила за статтею 120 Митного кодексу України, і на порушника наклали штраф — пан Анацький сплатив рідній державі 13951 гривню штрафу і митних платежів.
А громадянин Леонід Винничук рухався 24 березня з Угорщини в Україну дизель- поїздом «Захонь-Чоп». На Чопську митницю 56 синтетичних курток вартістю 2164 гривні, куплені ним в Угорщині, допомагав ввезти ще один громадянин. Після розмови з митниками останній відмовився від вантажу в митному залі. Л.Винничук зізнався, що куртки справді були передані ним невідомому громадянину. Це спричинило недобір митних платежів на суму 1522 гривні, які й стягнули з порушника.
А ще Карпатська регіональна митниця біля Чопа провела огляд рейсового автобуса. Виявили 39 аудіомагнітофонів, які належали жительці Ужгородського району Людмилі Костюк. Документів на легальне переміщення товару через кордон не було. Перевірка встановила, що жінка поїхала в угорське місто Ніредьгаза, де й придбала апаратуру. У Захоні найняла чотирьох, які поїздом «Захонь-Чоп» перемістили через кордон товар пані Костюк. Але вже в Україні вона змушена була сплатити за порушення митних правил 1056 гривень та 314 гривень інших платежів.
За перший квартал Чопською митницею таких платежів на одній лише залізниці стягнуто аж 27 тисяч.
Чи всі «човники» оговтаються від таких фінансових стресів? Адже важко конкурувати з державою, її силовим апаратом, то чи не назріли зміни в законодавстві, які не придушували б своїх людей? Бо Польща, приміром, до своїх «човників» у скрутні часи ставилася цілком лояльно, що допомогло залишити злидні в минулому.
