Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Чужі» тут не ходять

Сповідуючи цей принцип, сумські підлітки ведуть між собою непримиренну війну, в якій щороку гинуть неповнолітні
27 січня, 1999 - 00:00

У ній, за словами працівників міліції, взяло участь близько 100 неповнолітніх, котрі з арматурою, молотками та нунчаками в руках почали з'ясовувати, хто з них є «свій», а хто «чужий» у районі Хіммістечка. Очевидці стверджують, що кілька чоловік охорони, які чергували біля закладу культури, розбіглися тільки-но розпочалася бійка, отож підліткам ніщо не заважало добряче помахати руками і ногами. Коли посилені наряди міліції нарешті прибули на місце події, їм залишилося тільки по гарячих слідах затримати зо два десятки учасників бійки, а п'ятьох неповнолітніх відправити до лікарні. На жаль, одному з постраждалих, 15–річному учню СПТУ № 6 Юрію Антоненку, оклигати від побоїв так і не вдалося. На п'ятий день перебування в реанімаційному відділенні обласної лікарні він, так i не опритомнівши, помер.

Не треба, мабуть, казати, якою мірою це вбивство сколихнуло мешканців обласного центру. На адресу місцевої влади, прокуратури, правоохоронців полетіли гнівні листи з вимогою знайти злочинців і оприлюднити свою думку щодо подій, які відбуваються в підлітковому середовищі.

Щодо першої вимоги, то тут працівники органів внутрішніх справ спрацювали досить оперативно. На сьогодні осіб, причетних до вбивства Ю. Антоненка, встановлено, декого з них уже заарештовано, отож є надія, що винним у скоєнні резонансного злочину не уникнути відповідальності.

Значно складніше відповісти на запитання, чому все таки сумські підлітки переповнені злобою один до одного настільки, що готові без роздумів убивати своїх ровесників. Стосовно цієї проблеми в місті існує кілька точок зору, які, втім, не можна назвати такими, що взаємозаперечуються. Згідно з однією з них, в існуванні підліткових угруповань зацікавлені кримінальні авторитети, які в потрібний момент, щоб відволікти увагу міліції, і виводять неповнолітніх на вулиці обласного центру. На користь цієї версії свідчить і те, що зі школярів збирають данину: гроші, чай, випивку, — котрі, кажуть, потім ідуть у так званий «спільняк». Привчаючи дітей змалечку жити за законами зони, їхні старші товариші із кримінальним минулим поступово насаджують у середовищі підлітків ненависть і злобу, які просто не можуть рано чи пізно не вихлюпнутися назовні.

Ні категорично спростувати, ні підтвердити ці чутки міліція поки що не може. Принаймні в розмові на цю тему з кореспондентом «Дня» начальник міського Управління внутрішніх справ Микола Устименко зазначив, що доти, доки в нього на руках не буде потрібних доказів, слід розглядати втягнення підлітків у кримінальні структури всього лише як одну з гіпотез. А поки що Микола Петрович першопричину появи в Сумах неконтрольованих угруповань убачає в тому, що немає будь-якого впливу на підлітків із боку їхніх батьків. За його словами, доки дорослі будуть думати лише про те, як одягти, взути і нагодувати своє чадо, питання залишиться відкритим. Чи впевнені ті, хто сьогодні докоряє міліції бездіяльністю, що їхні діти не беруть участі в «зборах», що немає в них на озброєнні молотків та арматури?

М. Устименко зазначає, що, вимагаючи від міліції навести в місті порядок, самі батьки потурають дітям у скоєнні протиправних учинків. Узяти хоча б останній випадок. Прагнучи встановити істину і знайти винних у скоєнні злочину, правоохоронці наштовхнулися на німий спротив як дітей, так і дорослих. Вони або ж мовчали, або давали неправдиві свідчення. Скажімо, коли того ж таки 26 грудня в управління міліції було доставлено дуже побитого підлітка, то потерпілий і його мати в один голос стверджували, що юнак дістав травми під час падіння в дворі. Однак експертиза встановила, що удари були завдані важким тупим предметом.

Навіть у лікарні, між життям і смертю, підлітки відмовляються казати правду. Вони не хочуть загострювати стосунки, звертатися до правоохоронних органів, бо після лікування їм повертатись у своє середовище, а якщо хтось поскаржиться і розповість правду, то він буде «міченим».

Утім, навіть у лікарні хлопці не можуть почувати себе в повній безпеці. Не так давно, наприклад, завідувач відділення нейрохірургії обласної лікарні Леонід Горох під час обходу виявив під подушкою у хворого молоток, щоправда, без дерев'яної ручки. Ураховуючи той факт, що відділення не охороняється і туди може зайти будь-хто, в тому числі і недруги підлітка, останній тримав при собі «зброю» задля самооборони.

Немає сумніву, що після останніх подій у Сумах влада зробить усе від неї залежне, щоб покласти край «зборам» підлітків. Як повідомив М. Устименко, для наведення порядку в місті, крім міліціонерів у бронежилетах, які вартуватимуть біля молодіжного центру «Романтика» та інших закладів, де розважаються неповнолітні, на вулиці Сум у вечірній час із 1 лютого виходитимуть до 40 бійців зі спеціальної моторизованої військової частини міліції. Розробляються й інші заходи, які повинні нормалізувати ситуацію в обласному центрі. Це питання взяв під особистий контроль міський голова Олександр Андронов.

Однак, попри всю готовність керівництва міста поставити хрест на ганебному для обласного центру явищі, існує ряд факторів, які не дозволяють сумчанам з оптимізмом дивитися в майбутнє. За словами Миколи Устименка, доки підлітки не будуть чимось зайняті, доки існуватиме безконтрольність із боку батьків, доки, нарешті, неповнолітні не знайдуть іншого способу самоутверджуватися, — систему «зборів» у Сумах не вдасться зламати. Щоразу правоохоронці наштовхуватимуться на опір угруповань, яких, схоже, втрата своїх членів іще більше згуртовує.

Цю тезу, зокрема, підтверджує похорон Юрія Антоненка, попрощатися з яким прийшло близько 400 підлітків з училища та району. Юнаки стояли притихлі, хтось із них навіть плакав, але на їхніх обличчях не було помітно каяття. Після поминок батальйон неповнолітніх пішов — ні, не по домівках, а на свою «нараду» — обговорювати план помсти. Самі неодноразово биті, в шрамах, утративши товариша, вони, сповідуючи свої жорстокі «малолітні» закони, вже не можуть зупинитися. Око за око? Зуб за зуб?..

Сергій ХАНІН, «День»
Газета: 
Рубрика: