«Необхідність пошуку принципово нових стратегій розвитку для України, а також для багатьох пострадянських країн диктується об’єктивними процесами. З одного боку, постійно збільшується рівень інтеграції країн, зокрема, європейських (а Україна не мислить свого майбутнього поза загальноєвропейським політичним і економічним простором). А з другого боку, збільшується технологічний розрив між країнами-лідерами і країнами, які недавно стали на шлях ринкових перетворень»
Якщо країна весь час когось «наздоганяє» (за лозунгами), а в реальностi — все бiльше вiдстає, потрiбно змiнювати фiлософiю управлiння. Саме таку випереджальну тактику, на думку учасників конференції «Соціополіс як «цифрове місто», повинна застосувати Україна для переходу до більш довершеної організації суспільства, який сьогодні здійснюють або практично здійснили всі розвинені країни світу. Відбутися цей революційний перехід, вважають експерти, може за допомогою формування в Україні принципово нових соціально-економічних структур — соціополісів — мікрорегіонів одночасного застосування в усіх сферах життя соціуму технологій випереджального характеру. Як заявив, виступаючи перед учасниками конференції, секретар Ради національної безпеки і оборони Євген Марчук, «необхідність пошуку принципово нових стратегій розвитку для України, а також для багатьох пострадянських країн диктується об’єктивними процесами. З одного боку, постійно збільшується рівень інтеграції країн, зокрема, європейських (а Україна не мислить свого майбутнього поза загальноєвропейським політичним і економічним простором). А з другого боку, збільшується технологічний розрив між країнами-лідерами і країнами, які недавно стали на шлях ринкових перетворень». До речі, ще у 1999 році саме Євгеном Марчуком у аналітичному дослідженні «Україна: нова парадигма поступу» була вперше викладена ідея соціально-економічного руху українського суспільства «на випередження». За цей час ідея соціополіса не тільки «зміцнилася» відгуками підтримки з боку вітчизняних і зарубіжних вчених, суспільних і політичних діячів, бізнесменів, а й знайшла продуктивне практичне застосування на базі окремих міст, районів, навчальних і медичних установ. Місцеві керівники таких міст як Іллічівськ, Рені, Овідіополь за підтримки громадського руху зуміли в рамках проекту соціополіса втілити в життя прогресивні нововведення, що дозволяють підвищити загальний рівень добробуту населення, більш ефективно боротися з безробіттям, використовувати ресурси мікрорегіону з максимальною продуктивністю. На думку Є. Марчука, «принциповою відмінністю соціополісу від існуючих уже структур пріоритетного розвитку (технополіс, екополіс і т. ін.) є той факт, що у соціополісі технологічний, гуманітарний і соціальний розвиток мікросоціуму нерозривно об’єднані і розглядаються як рівнозначимі та взаємопосилювальні чинники розвитку соціуму, зокрема, економічної конкурентноспроможності в умовах нової інтелектуальної технологічної епохи».
Багато скептиків, напевно, можуть віднестися до ідеї соціополіса, як до «будівництва комунізму в окремо взятій кімнаті». Але якщо розглянути цей проект із точки зору об’єктивних законів економіки та розвитку суспільства, не можна не погодитися з висловленою на конференції Є. Марчуком думкою про те, що саме така структура як соціополіс є «ідеальним середовищем для застосування сучасних інформаційних технологій: на невеликій території це не вимагає значних витрат; технології можна використати одночасно в багатьох сферах і досягати синергічних ефектів, які легко спостерігати». Свої думки і прогнози щодо подальшого перспективного розвитку ідеї соціополіса в Україні висловили «Дню» учасники конференції, експерти в галузі інформаційних систем.
Сергій МАГЛЮЙ, директор ЗАТ «Інформаційні комп’ютерні системи»:
— Я як фахівець з інформаційних і комунікаційних технологій (ІКТ) можу сказати, що шлях побудови соціополіса як «точки зростання» на основі ІКТ найбільш оптимальний. Це зумовлено мінімальним періодом розгортання виробництва; низьким стартовим порогом для інвестицій; високою інтелектуальною часткою в продукції; максимальною мобільністю результатів виробництва; актуальністю продукції в довгостроковій перспективі. Особисто я уявляю у нас соціополіс як локальну територію з розвиненою сучасною інфраструктурою, населену висококваліфікованими людьми, насичену високотехнологічним виробництвом. Крім того, обов’язковою умовою є наявність добре продуманої податкової та бюджетної моделі соціополіса, а також грамотного менеджменту всього проекту. Проте реалізація цієї ідеї на сьогодні неможлива через недоліки нашої податкової системи.
Віктор КРИВЦОВ , корпорація «Квазар-мікро», департамент проектного менеджменту, керівник проектів:
— Якщо врахувати, що сьогодні поняття соціополіс — це гіпотетична супермодель майбутнього суспільства, то наше першочергове завдання — визначити межі закінченості цієї моделі, зробити її реальною, конкретною. Тому зараз особливо актуальний перехід від філософської, абстрактної моделі соціополіса до більш конкретної, де була б чітко визначена предметна галузь, безліч об’єктів і способи взаємодій. На конференції в процесі обговорення було завершено закономірний та логічний, на мою думку, перехід до наступного етапу розвитку ідеї соціополіса: обговорювався проект інфополіса як деякої інформаційної платформи, на якій будуватиметься, власне, соціополіс. Крок зроблено, і в силу вступають об’єктивні закони деструктурування інформаційного простору. Звичайно, потрібно виділяти окремі зрізи уявлення про соціополіс — це і соціальний, і політичний, і економічний аспекти та різні проблеми, пов’язані з інтелектуальною власністю і т.д. Дуже важливо при створенні інфополіса враховувати глобальність цієї моделі, а також необхідність професійної участі. Сьогодні ми вже бачимо результати цілеспрямованого, а іноді й інтуїтивного руху суспільства в інформаційному напрямі, але ці явища поки що мають локальний масштаб — окремі райони, міста. Таким чином, структура інфополіса як основи для соціополіса будується за ієрархією «знизу — вгору», що в майбутньому, ймовірно, може стати причиною інформаційного хаосу та об’єктної неузгодженості. За логікою ж, чим складніша система, тим важливiше починати її створення за ієрархією «зверху — донизу», мається на увазі не директивна система управління, а створення єдиної технологічної бази. Наступний крок у розвитку соціополіса — експериментальний.
Олексій ГАРМАШ, начальник відділу маркетингу і реклами компанії «Софтлайн»:
— Наше бачення розвитку концепції випереджального розвитку і втілення ідеї соціополіса — це створення системи управління структурами випереджального розвитку на базі сучасних технологій, подібних технології «Мегаполіс», яка використовується нашою компанією для створення великих інформаційних систем і дозволяє створювати високотехнологічні робочі місця керівників структур випереджального розвитку. На наш погляд, саме обов’язкове використання сучасних інформаційних технологій у структурах випереджального розвитку є одним із основних умов конкурентоспроможності соціополіса. Крім цього, наша компанія розробила цілий набір високотехнологічних програмних продуктів із систем документообігу, електронного бізнесу, електронної торгівлі, регіональних електронних громадянських приймалень, електронного навчання і дистанційного медичного обслуговування. Відпрацьовуються й проекти, пов’язані з організацією різних елементів електронного уряду. За умов максимального використання переваг сучасного цифрового світу і структур випереджального розвитку державні структури та органи самоврядування отримають можливість надавати споживачам — громадянам і жителям соціополіса — цілий ряд недоступних раніше послуг.
