За ініціативи Асоціації психіатрів України щороку найкращі лікарі та медсестри психіатричних клінік нагороджуватимуться преміями імені М. Танцюри та А. Мазура.
«Сьогодні охорона здоров’я України перебуває в дуже важкому стані, — сказав кореспондентові «Дня» генеральний секретар міжнародної організації «Женевська ініціатива в психіатрії» Роберт ван Ворен. Особливо важко ведеться працівникам психіатричних клінік. Оскільки пацієнти протягом багатьох років живуть у медичному закладі, лікарям щодня доводитися думати не лише про методику лікування та лікарські препарати, а й про те, як нагодувати, одягнути безпорадних людей. Хочеться думати, що ця премія стане символом вдячності українців за щоденний труд лікарів і медсестер».
За словами виконавчого секретаря Асоціації психіатрів України Семена Глузмана, ідея про створення премій для нагородження найкращих лікарів і медсестер психіатричних клінік виникла давно. Коли ж нарешті з’явилася можливість реалізувати цей проект, було вирішено присвятити премії пам’яті двох чудових людей: лікаря-психотерапевта Мойсея Танцюри та фельдшера Ананія Мазура. Працюючи в лікарні ім. Павлова під час окупації Києва, лікар і фельдшер, ризикуючи своїм життям, врятували від смерті в спеціальних машинах iз газовими камерами понад 500 психічно хворих людей.
Премією імені М. Танцюри 1998 року відзначено лікаря- психіатра Житомирської обласної психіатричної лікарні №1 Ніну Кононову.
У сімдесяті-вісімдесяті роки психіатричні клініки часто використовувалися як в’язниці для небажаних людей. У той час заступник головного лікаря з лікувальної роботи Ніна Кононова мала сміливість заявляти про те, що деякі з тих, хто поступає у відділення з діагнозом шизофренія, — люди абсолютно здорові. До речі, днями кореспондент нашої газети зустрінеться з Н. Кононовою в Житомирі й читачі матимуть змогу ближче познайомитися з цікавою людиною.
Премію імені А. Мазура вручено медсестрі Дніпропетровської обласної психіатричної лікарні № 2 Ользі Поправко. 1983 року вона брала участь в організації унікального гуртожитку соціальної реабілітації для психічно хворих, який під її керівництвом функціонує й донині. Завдяки певному періоду проживання в гуртожитку пацієнти одержали можливість повернутися до нормального, повноцінного життя. Практично всі вони самостійно заробляють собі на життя, а дехто зміг створити сім’ю.
