Цирк над храмом

Клоун забавляє публіку. Ходить по линві, балансує із жердиною,
хилиться то в один бік, то в другий, навмисне зісковзує ногою, кумедно
репетує, та все ж в останню мить утримується від необачного кроку. А народ
знай потішається: ото жартун, ото відчайдух, ото сміливець! Заплативши
кревну гривню, люди наївно вірять, що все це не гра, що все це насправжки.
Засліплені сонцем, екзальтовані дійством, вони й гадки не мають, що в клоуна
надійна страховка, ризик зведено до мінімуму. Де вже їм додивитися, що
свої карколомні кульбіти зухвалий блазень витворяє над самісіньким куполом
храму, вище якого, здавалося, вже нічого й нікого не мусить бути...