Зовнішнє незалежне оцінювання цього року швидше за все не відбудеться. У Міністерстві освіти та науки заявили, що шукають зараз інший алгоритм вступу до закладів вищої освіти. Проте який – наразі неясно. Як пояснював раніше міністр освіти Сергій Шкарлет, таке рішення приймалося разом із парламентським комітетом із питань освіти, науки та інновацій, освітянською та батьківською спільнотами. «Прийнято рішення про одноразову зміну алгоритмів щодо державної підсумкової атестації для учнів 11 класів та вступу до закладів вищої освіти України у 2022 році, - пояснював міністр. – Пропонуємо скасувати складання ДПА, ЗНО, єдиного вступного іспиту та єдиного фахового вступного випробування як конкурсний критерій доступу до освітніх послуг у 2022 році включно.
Таке рішення є не простим, але необхідним. Адже наше головне завдання – знизити рівень стресів для дітей. Відміна ЗНО необхідна сьогодні для збереження студентського контингенту, національного інтелектуального потенціалу, стимулювання до навчання в Україні навіть у такий скрутний для нашої країни та суспільства час».
Жодних іспитів університети проводити не будуть. За словами Шкарлета, це робиться для того, аби уникнути корупційних лазівок. Хоча ЗНО за всі роки існування якраз довело, що це найліпший інструмент вступу до закладів вищої освіти – без корупції, з чесним та прозорим відбором. Навіть в умовах пандемії та тотального карантину тестування вдалося провести. Так, війна – це зовсім інші умови та виклики. Можливо, проведення ЗНО краще було б відтермінувати до мирних часів, але не скасовувати зовсім. Освітні експерти побоюються, що разова спроба відмови від ЗНО може стати традицією на кілька років, чого тільки й чекають ректори певних університетів, аби повернутися до старих правил вступу з іспитами, привілеями та фінансовими зловживаннями.
«Міністерство маніпулює громадською думкою, посилаючись на тезу про турботу про психіку дітей в умовах війни, - вважає голова ради громадської організації «Точка росту: освіта і наука» Світлана Благодєтєлєва-Вовок. – Насправді чиновники захищають корпоративні інтереси ректорів, яким вигідне знищення ЗНО та відродження контролю вступу, зокрема, через корупційні механізми. Крім того, ректори зацікавлені у максимальному збільшенні контингенту студентів на бюджеті, бо саме вони приносять фінансування в університети».
Звісно, ніхто не буде заперечувати, що зараз наші учні та учениці переживають дуже травматичні події. На щастя, у деяких регіонах країни відносно спокійно, тож від сьогодні, 14 березня, тут відновлюється навчання в очному чи дистанційному форматі (на вибір закладу чи його засновників). Можливо, так само вибірково можна було б проводити й зовнішнє незалежне оцінювання. «День» намагався з’ясувати в Українського центру оцінювання якості освіти, чи радилось Міносвіти із його фахівцями як відповідальною структурою за проведення тестування. Поки що відповіді ми не отримали, можливо, через воєнні корективи у роботі центру.
На думку народної депутатки Інни Совсун, скасування ЗНО не може бути автоматичною реакцією на будь-яку біду. «Тому що це – не відповідь, - пояснювала вона на своїй сторінці у Facebook. – Це не додає розуміння, як відбуватиметься вступна кампанія, адже зараз ми не можемо навіть сказати, коли та в яких умовах вона відбуватиметься, коли закінчиться цей навчальний рік та почнеться наступний… Уряд має підготувати план дій на різні сценарії і бути готовим до будь-якого розвитку подій. Можливо, в якомусь із них нам дійсно доведеться скасувати цьогорічну вступну кампанію. Це песимістично, і, я гадаю, малоймовірно, однак наперед подумати про це варто. Але також нам варто прагнути повернення до нормальності та сталого розвитку України. І докладати зусиль максимум на своєму рівні. А ідея просто скасувати ЗНО та єдині державні іспити – лише додасть стресу замість зменшити його. Адже випускники та їхні батьки тепер ще менше розуміють, що на них чекає у майбутньому».
За остаточне скасування ЗНО та нові алгоритми вступу замість нього мають проголосувати ще депутати. Відповідний законопроєкт уже зареєстровано у парламенті.
