На дорозі, як відомо, весь час перебувають «двоє непримиренних друзiв» — ДАІ та водії. На тему найрізноманітніших їхніх стосунків оповідають чимало цікавинок та бувальщин. А анекдотів — не перелічити... Цікаво, що зміна вивіски української міліції з ГАИ на ДАІ відразу ж викликала водійський жарт: «Отаке у нас ДАІ: доїть зранку до ночі». Або — інший варіант: «Був ГАЙ, став дай»... Але, все одно, що б не говорили вони один про одного, щоб не думали — миритися заради взаємовигідного існування доводиться і тим, і іншим. Проте слово надамо їм — тим, хто конфліктує.
ДАІ ПРО ВОДІЇВ
Інспектор відділу організації профілактичної роботи й розшуку викраденого автотранспорту управління ДАІ ГУ МВС України в Києві капітан міліції Євген КРАВЕЦЬ:
— Зараз водії не ті, що були раніше. Це — однозначно. По-перше, вони помолодшали. За кермо машини сьогодні сідають люди, яким лише виповнилося 17 років. Напевно, це нормально — щойно вони закінчили середню школу й уже прагнуть отримати й права водія. Хоча... Раніше віковий ценз для водіїв, як правило, починався з 21 року. По-друге, відносно дотримання правил дорожнього руху змінилися настрої водіїв. Всіх за однією міркою, безперечно, міряти не годиться. Хоча, якщо говорити за великим рахунком, то культура поведінки учасників руху ще сильно кульгає. Дуже часто ловлю себе на думці, що зараз існує й контраст між тими, хто мчить на іномарках і тими, хто сидить за кермом «Жигулів». У загальному потоці, де швидкість обмежена 60 км/год., часом неприємно відчувати, що та або інша іномарка летить, блимає фарами, вимагаючи поступитися дорогою. Це впливає й на психіку. Адже виходить, що хоч ти й у загальному потоці, та все ж — «пасеш задніх». Хотів би зазначити й для своїх колег-інспекторів, що вони все-таки особливу увагу мають звертати на «пробки», а також на шибайголів, котрі виїздять на перехрестя, навіть коли для зустрічного транспорту горить зелене світло. Загалом же, всім водіям хотів би побажати більше взаємоповаги й культури як до інших учасників руху, так і до працівників Державтоінспекції. Щоб не було ні цвяха, ні жезла. Менше сваріться з працівниками ДАІ! Адже вони — такі ж, як і всі ми, люди й також хочуть змін на краще. Взагалі, будь-який конфлікт на дорозі не закінчується безслідно ні для водія, ні для інспектора. Тому, якщо до будь-якого питання підходити по-людському, ніяких проблем не буде.
Головний редактор автомобільного часопису «Сигнал», полковник міліції Віктор КОРНЕЮК (в ДАІ пропрацював 19 років, з яких 10 років очолював прес-центр управління ДАІ МВС України):
— Нещодавно в складі делегації працівників ДАІ я побував у Баварії. За кермом службового автомобіля довелося проїхати через шість держав — Угорщину, Австрію, Чехію, Німеччину, Словаччину, природно, Україну. За кордоном уразила висока культура водіїв. На автобанах не помітив фактів неповаги один до одного, нервозності. Якщо водій йшов у крайньому лівому ряді та з якихось причин переганяв усіх інших, йому тут же поступалися дорогою і йшли в правий ряд... Після цього відрядження мені довелося з'їздити до Одеси та Житомира. На трасі що не робив — сигналив, «моргав» — зневага в лівому ряді була повною. Переганяти доводилося справа. Доки культура водіїв в Україні буде низькою, нічого не зміниться. Багато хто критикує нинішні правила, але це ж — нормативні акти. Якщо ми їх виконуємо, то до нуля зводяться конфлікти з працівниками ДАІ і немає проблем з іншими учасниками дорожнього руху. До речі, минулого року в Баварії, де в порівнянні з Україною насиченість автотранспорту є в декілька разів більшою, загинуло 45 осіб. У нас же, образно кажучи, з карти України щорічно зникає селище міського типу — гине 6000 осіб. За даними Міністерства охорони здоров'я, в результаті ДТП понад 40 тисяч громадян дістають травми. Кожний десятий з цієї категорії назавжди залишається калікою. Зазначу, що на моїй машині не написано, що я полковник міліції або працівник ДАІ, тому, якщо грубо порушую Правила дорожнього руху, то як і всі потрапляю в поле зору працівників ДАІ. Якось був випадок, коли я перевищив встановлену швидкість. Мене тут же зупинили. Відбулася неприємна розмова. Довелося «розсекретитися» й... подякувати колегам за службу. За це літо на автомобілі намотав понад 5 тис. км, і жодного разу мене не зупинили працівники ДАІ .
Підполковник міліції Михайло ОТРІШКО, начальник відділу ДАІ Мінського РУ ГУ МВС України у Києві:
— Особисто для мене, водії такі ж самі люди, як і інші громадяни. Вважаю їх добропорядними. Хоча, звичайно, бувають випадки, коли деякі з них ведуть себе не досить стримано. Але, можливо, це наслідок якоїсь ситуації, наприклад, стресової. У моїй практиці досить часто при порушенні правил дорожнього руху водії казали: «Ну, порушив. Ну, так уже сталося». І ми розглядали ситуацію. При скоєні ДТП стан водія, який порушив правила та ще й мав потерпілих, майже завжди був пригніченим. Коли спілкувався з таким водієм, відчував, що людина переживає. До речі, від своїх підлеглих вимагаю, щоб на дорозі не налаштовували себе на те, що насамперед водії — злочинці. Адже переважна більшість учасників руху виконує правила. Нормально сприймають від інспектора поради або зауваження, особливо, коли розуміють, що за порушення треба відповідати.
ВОДІЇ ПРО ДАІ
Григорій ГАРКАВКО, водій iз 27-річним стажем:
— Коли треба сідати за кермо, боюся випити навіть квасу. Тому що квас може показати, що начебто я п'яний. Для даішників все одно: часник їв, або пиво пив, головне — що трубочка показує. Показала й... загримів на повну котушку. Нещодавно з США до мене приїжджала родичка. «Дядьку Грицьку, невже тобі не можна випити навіть 50 грамів?», — дивувалася вона. У Штатах, за її словами, за таку дозу водієві нічого не буде. Взагалі, якщо порівняти колишнє радянське ДАІ з нинішнім українським, то це — небо й земля. Раніше як було: стоїть даішник і зупиняє тебе від нудьги. Просто так. Подивиться документи і все. Зараз, якщо перевіряють, то мають орієнтування на угін, крадіжку. Я рідко що-небудь порушую, тому мене рідко й зупиняють. Не подобається те, що ДАІ часто маніпулює знаками. Наприклад, у Києві на Подолі, де закінчується Верхній і Нижній вал, довгий час стояв знак повороту тільки з одного ряду. Черга, скажу я вам, шикувалася на три квартали. За рогом ховалися даішники і... ловили тих, хто намагався повернути з другого ряду. Навесні цього року поставили новий знак, що дозволяє повертати з двох рядів і проблема відпала сама собою... Невже так складно було вирішити її раніше? А скільки ще є випадків, коли поставлять знак, потім знімуть і перевіряють водіїв на пильність. Так, я вважаю, представники ДАІ штучно створюють конфліктні ситуації, щоб заробити грошей.
Андрій РУДЮК, за кермом з 1980 року:
— Моя думка про даїшників? Все залежить від того, на кого нарвешся. Буває, що і в формі може бути хороша людина. Але, наприклад, я якось при повороті не ввімкнув сигнал — працівник ДАІ тут як тут. Зупиняє й говорить: «Ви неправильно користуєтеся поворотом і виписує штраф». А в іншій ситуації, за перевищення швидкості на п'ять км/год, не покарали. Взагалі, я не відчуваю страху, коли на дорозі бачу працівника ДАІ. Їду спокійно, тому що знаю, що коли зупинять, то зобов'язані вказати на причину. Щоправда, навіть коли ніякого мотиву для зупинки немає, все одно зупиняють. «Відмазка» така — машина значиться як украдена. Взагалі, для ДАІ в кожного водія є своя «заначка» — мінімум 10 гривень. Але я, навіть коли не маю грошей, все одно їжджу — платню ж не часто виплачують.
Петро ЛИСИЦЯ, стаж за кермом — 13 років:
— Останнім часом впадає у вічі те, що працівники ДАІ стали аж занадто культурними щодо водіїв. Якщо прохаємо чимось допомогти (наприклад, коли що-небудь трапляється з машиною) — допомагають. Того, що було раніше в центрі столиці — коли просто так зупиняли машини й починалося вимагати хабаря — зараз немає. Зараз, в основному зупиняють за перевищення швидкості, особливо коли їдеш зі швидкістю понад 70 км/год. Пояснюєш: важкий фінансовий стан, немає, мовляв, грошей на сплату штрафу й усе покарання іноді зводиться до усного попередження. Буває й інше. Деякі водії, особливо ті, котрі щойно дістали права, часто-густо нікого не хочуть помічати, ніяких правил не хочуть дотримуватися. Тому на прохання працівників ДАІ бути свідком у таких ситуаціях, я погоджуюся. Адже водії також не янголи. Дратують ситуації, коли працівники ДАІ беруть жезл лише для того, щоб заробити «на цигарки». Дехто за марками машин, а іноді навіть... за обличчями водіїв(!), вибирають, кого ж їм зупинити. У мене обличчя велике, червоне. А коли ще запізнююся й після пробіжки на автобазу сідаю за кермо, для мене вся дорога червона. Зупиняють і доводять, що я пив... А скільки разів бували ситуації, коли доводиш, що нікуди було подітися, необхідно було повернути. Ні, говорить міліціонер, треба було рухатися прямо і все! Його ніщо не хвилює. Він непробивний. Хоч аварійної обстановки не було й ніхто не постраждав... Якби працівники ДАІ розуміли нас... Ми б також їх розуміли. А може, їм просто треба грошей додати до зарплатні?..
