Безперечно, архіважливою подією тижня, що минає, стала завидна єдність парламентаріїв, проявлена поіменно при голосуванні щодо кандидатури голови Нацбанку Віктора Ющен ка на прем'єрську посаду. Якщо говорити простіше, то тепер вже колишній глава НБУ став прем'єр-міністром своєї улюбленої країни, а у Верховній Раді почала вимальовуватися деяка подібність більшості, про необхідність якої так довго і так багато говорив другий і третій Президент! (Досі, до речі, незрозуміло, звідки більшість візьметься в парламенті, якщо вона в суспільстві виникає лише через безнадію). Чесно кажучи, не знаю, чи поздоровляти Віктора Андрійовича, якому, до речі, в кращих традиціях тут же задарували цілу «бочку єлею» і навіть дві(!) пишучі ручки (кажуть, що не якісь там кулькові, а якісь «модні»: одну — спікер, іншу — сам Президент). Обмежуся поздоровленнями всіх інших. Насамперед, звісно, тих, хто, обурюючись і попереджаючи, все ж супроводжував країну до можливому дефолту, а тепер, використовуючи ющенківську прозахідну репутацію великого і послідовного реформатора (та ще й із національною самосвідомістю) намагається залишити в історії більш-менш пристойний слід. «Ющенко — останній шанс врятувати Україну», — заявив під час обговорення його кандидатури в парламенті екс-віце-прем'єр, лідер партії «Реформи та порядок» Віктор Пинзеник. «Ющенко — світло в очах депутатів. Дай йому Боже. Амінь», — підсумував Михайло Сирота, лідер фракції «Трудова Україна». У відповідь «без п'яти хвилин прем'єр» оголосив п'ятірку ключових напрямків прискорення реформ: перетворення уряду на моноліт професіоналів-однодумців із бездоганною репутацією, оздоровлення фінансів і зміцнення обмінного курсу гривні, нормальні умови для підприємництва, вирішення «української проблеми-2000» — обслуговування зовнішнього та внутрішнього держборгу (наступного року, нагадаємо, Україна по зовнішньому боргу повинна сплатити $3,2 млрд.) і, нарешті, реорганізація системи соціального захисту (вона має стати ще справедливішою). «Дай йому Боже. Амінь».
Отже, країна в одній особі отримала: нового 45-річного прем'єра-реформатора, художника, альпініста, барда, батька трьох дітей (котрий готується незабаром стати дідусем), цивілізованого чиновника, до того ж, в принципі, не дуже «дорогого» для країни — його зарплата, згідно з недавньою постановою Кабміну, складає лише 2400 грн. на місяць. З іншого боку, звільнилося таке цікаве для багатьох перше крісло в Нацбанку. У зв'язку з цим цікаво було спостерігати за екс-міністром економіки, парламентарієм Віктором Сусловим (так-так-так, недавнім головою тимчасової слідчої комісії ВР із розслідування діяльності Нацбанку), котрий якось натякав на якісь рахунки НБУ, що ніби є десь, а тепер, у телевізійному інтерв'ю, ледь не вражений професіоналізмом банкіра Ющенка. Це, звісно, нічого не значить, оскільки про професіоналізм Віктора Андрійовича, котрий протримався (і вцілів) у Нацбанку цілих шість(!) років, і без коментарів Віктора Івановича складають легенди. Та все ж душевно було спостерігати парламентський зал, що вибухнув оплесками, і дружнє рукостискання, і не менш дружні обійми, зроблені завжди серйозним і цілеспрямованим віце- спікером Віктором Медведчуком... Сам же Віктор Ющенко на свою колишню посаду запропонував свого колишнього першого заступника Володимира Стельмаха і сказав, що Президент також підтримує цю кандидатуру.
А що Валерій Пустовойтенко? Пацiєнт швидше живий, нiж мертвий. Після побажань «добра, щастя, вірних помічників», Валерій Павлович заявив про свою повну готовність всебічно допомагати Ющенку (еге ж, як жартують медики, одних вже немає, інших — долікуємо). До речі, про «вірних помічників». Валерій Павлович не жартує. Кому, як не йому, у світлі останніх «розкопок» Рахункової палати, роздумувати про вірність і зраду. Знов-таки, в кращих традиціях, і в день затвердження В.Ющенка, з Рахункової плати вийшов найдивніший прес- реліз, де чорним по паперовому написано багато, але суть така: В.Пустовойтенко у бутність прем'єром ніби-то залишив свій автограф на рішенні про передачу певної суми бюджетних коштів на будівництво суден, переданих офшорній компанії — нерезиденту так ще й з обмеженою відповідальністю, та ще й жодних зобов'язань з боку нерезидента, та ще й за участю Держкомрибгоспу, Мінфіну та валютного кредиту від Ощадбанку (подробиці читайте в нашій газеті). Ех, час задуматися про швидкоплинність любові і заступництва, про злу долю, довідки від СБУ...Перед цим, щоправда, Валерiй Павлович збирається трохи відновитися, себто піти у відпустку, потім здійснити поїздки по регіонах, де, вочевидь, здійснить задумане — «осмислити все, що в голові нагромадилося, що робитиму, де працюватиму». I йому «дай Боже. Амiнь». Втім, сьомий екс-прем'єр, за його словами, «в душі на все життя залишиться прем'єр-міністром», а в житті — президентом Федерації футболу України та головою оргкомітетів з підготовки українських збірних до Олімпійських ігор і «по зустрічі XXI століття», щоправда, додав Валерій Павлович, «це, можливо, тимчасове явище». Ну, загалом — так. ХХI століття, теоретично, складно зустрічати довго, однак до цієї події можна довго і грунтовно готуватися. Було б фiнансування.
Шкода тільки, що жителі, наприклад, Закарпатської та Львівської областей (що показово) не дізналися про це оперативно — цього тижня близько 75 населених пунктів регіону було знеструмлено. Все підступна природа. Між іншим, на відновлення інформаційної справедливості, рівності й енергопостачань Міністерство надзвичайних ситуацій у вівторок кинуло колосальні сили — 247 чоловік, 51 одиницю техніку і навіть підготувало (за твердженням «Українських новин») «до введення в дію військові частини». Водночас, Міністерство енергетики розповсюдило інформацію про те, що за перші 19 днів грудня українські споживачі перевищили ліміти споживання електроенергії на 11,5% (тобто на 1,014 млрд. кВт . год) . Нагадаємо, що в грудні Міненерго через дефіцит палива на електростанціях різко знизило ліміти енергоспоживання і тепер кожні десять днів переглядає ці самі ліміти, виходячи з проплати за електроенергію обленерго та наявності життєвоважливих об'єктів у регіонах. Знову на «білому коні» опинилалася столиця (за що її дедалі більше не люблять на периферії) — принаймні, голова правління «Київенерго» Борис Ященко обіцяв Київ взимку від енергопостачання не відключати. «Не може бути по Києву планового відключення житлових масивів», — заявив він журналістам, нагадавши, ніби до речі, що заборгованість споживачів «Київенерго» за вже використану електричну та теплову енергію становить близько 800 млн. грн. На радість периферії розкажу, що в київських будинках світло хоч і є (стукаю по дереву), але батареї паляться слабо, тому житлові приміщення, як і раніше, опалюють за допомогою газових плит (привіт Росії). Що, звісно, шкідливо для здоров'я, але дешевше від теплого вовняного светра.
Зате цього тижня сталася подія, яка явно об'єднує всіх українських споживачів — Верховна Рада законодавчо дозволила Кабміну встановлювати мінімальні ціни на цукор і цукровий буряк. Перший заступник міністра АПК Леонід Сватков припустив, що нова мінімальна ціна на цукор буде встановлена вже в січні майбутнього року, однак «почне діяти тільки на продукцію нового сезону» (буряк нового врожаю, нагадаємо, з'явиться наприкінці літа — початку осені, тобто законні нові ціни теоретично мають порадувати не раніше майбутнього вересня). Водночас, відомо, що МінАПК вийшло з пропозицією встановити мінімальну ціну кілограма цукру на рівні 1,7 грн. Любе МінАПК, поспішаю повідомити, що реалізатори цукрової продукції вже все встановили — зараз у Києві, наприклад, рідко-рідко можна знайти цукор-пісок дешевше від 2 грн. Так що надії на подешевшання цукру, а отже — тістечок, тортів, рулетів, печива й улюблених булочок з корицею, вже немає. Особливо на подешевшання булочок. Цього тижня заступник глави адміністрації Президента Павло Гайдуцький розказав, що уряд хоч і надає, як може, областям зерно «для забезпечення стабільності і заборони зростання цін на хліб», але це саме зростання до появи на ринку зерна нового врожаю становитиме 8—12% (прогнози, зрозуміло, офіційні й коректні).
Не менш офіційні цифри цього тижня подали севастопольські податківці. Ура! Люди в податковій формі перевиконали прогнозоване завдання на рік! На 10 млн. грн. податків більше було зібрано їхніми руками до консолідованого бюджету! 173 млн. грн. податків, зборів і обов'язкових платежів вони перерахували туди! Крім того, ціною неймовірних зусиль у підпільних цехах за цілий рік вони конфіскували 83 тисячі пляшок алкогольних напоїв і 16 тисяч пачок контрабандних сигарет. (Шкода, що все це довелося віддати/знищити. А яку гулянку з приводу зустрічі 2000 року можна було влаштувати!)
На всьому цьому райдужному тлі перевиконання, відключення та подорожчання вражаюче і одночасно сумно виглядають останні цифри Держкомстату і так званої міграційної служби МВС. За рік(!) населення України скоротилося на... 400 тисяч. Більше 37 тисяч громадян України емігрувало з країни за останні одинадцять місяців. Тож Різдво з Новим роком вони зустрінуть не тут. Звісно, олів'є з німецькою ковбаскою і без (по-нашому засолених) огірочків лише віддалено нагадає їм батьківщину, зате і світло в новорічну ніч навряд чи відключать позапланово. Ми будемо «по-совковому» жаліти їх. Вони «по-просуненому» — нас. Зате ми, діставши огірки iз банки руками, за відсутності електрики і на радість пожежній службі, запалимо справжні свічки і знову будемо сподіватися на чудо і чекати щастя. Останнє нас — колишніх і теперішніх — завжди об'єднувало.
З Новим роком, космополіти!
