Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Де відкриваються «зірки»?

16 серпня, 2002 - 00:00

«Пісня буде поміж нас» — цей знаменитий український хіт можна назвати лейтмотивом Міжнародного конкурсу молодих виконавців популярної естрадної пісні імені Володимира Івасюка, який цього року відбудеться вже всьоме.

У Чернівцях завжди з нетерпінням чекають свята пісні. Це місто, з яким пов’язані не лише дитинство, а й початок творчої діяльності знаменитого композитора, де вперше на Театральній площі прозвучали «Червона рута» й «Водограй», записані для ТV, почався тріумфальний похід цих пісенних перлин не лише колишнім СРСР, а й усім світом. Скільки в Чернівцях знавців і шанувальників творчості маестро, з якою пошаною буковинці ставляться до спадщини свого земляка, як тепло приймають гостей! Зал Літнього театру, де змагаються молоді обдарування, завжди заповнений, а на фінальні виступи потрапляють лише щасливчики, які заздалегідь дістали заповітні квитки. Річ у тім, що івасюківський конкурс збігається з іменинами міста, що яскраво й весело відзначаються в прекрасну пору бабиного літа на початку жовтня. Нині повним ходом йде підготовка до урочистостей. Будуть концерти, виставки, змагання, парад, феєрверк, готуються декілька сюрпризів. Щоправда, місцеві гострослови стверджують, що один «секрет» уже відомий: можна буде з шиком і абсолютно безкоштовно (!) проїхатися центральною вулицею — Ольги Кобилянської. Річ у тім, що міськрада нещодавно ухвалила епохальне рішення стягувати по 50 гривень за проїзд автотранспорту по цій старовинній вулиці й таким чином не лише поповнити бюджет, а й уберегти будівлі, збудовані півтора століття тому, ще за часів Австро-Угорщини, що мають архітектурну й історичну цінність. Взагалі, у батьків міста роботи хоч греблю гати.

Нині в оргкомітеті конкурсу ім. Івасюка також гарячі днинки: закінчується відбірковий тур. До кінця серпня треба прослухати й переглянути сотні відеокасет співаків не лише з України, а й з ближнього й далекого зарубіжжя, які бажають довести, що вони найголосистіші й найартистичніші, та й мріють гран-прі отримати (а це досить пристойна сума — п’ять тисяч доларів). Але щоб перемогти, конкурсантам доводиться розучити чотири пісні, причому за обов’язковою програмою, дві з них — івасюківські. Для іноземців ніяких поблажок немає: співають українською і, як правило, звучать цікаві аранжування з національним колоритом тієї країни, яку представляє учасник. Адже головна мета конкурсу — популяризація творів і збереження музичної спадщини Володимира Івасюка. Ті, хто пройде відбіркове сито, отримають в оргкомітеті збірку найвідоміших пісень композитора з текстами й нотами, а також касету із записами, щоб змогли гарненько підготуватися до змагання. Адже, незважаючи на свою мелодійність, івасюківські шлягери є серйозним екзаменом на професіоналізм. З одного боку, співак може показати свій голосовий діапазон, а з другого, твори Володимира Михайловича треба пережити, співати душею. Інакше до серця слухачів, а тим паче суддівської бригади, не достукаєшся. У його піснях якась загадка, й над ними не владний час.

— Івасюк — геній, гордість української нації. Він заслуговує на те, щоб його не просто шанували, але щоб його пісні продовжували звучати, щоб на них вчилася молодь, — вважає композитор Микола Мозговий, голова журі. — Конкурс дає шанс заявити про себе вокалісту, а от як він ним скористається — залежить від артиста, його таланту, бійцівських рис і фортуни.

Серед переможців івасюківського конкурсу були Таїсія Повалій, Олександр Пономарьов, Марина Одольська, які нині стали популярними артистами, мають власні фан-клуби, сторінки в Інтернеті, постійно гастролюють, записують альбоми, знімають кліпи, перемагають у хіт-парадах. Як слушно зауважили колеги по естрадному цеху, у Мозгового «нюх на таланти». Вдало складається сценічна доля й у закордонних вокалістів, які в різні роки завоювали лауреатські звання: Шерзота Остонова (Узбекистан), Неллі Чабану (Молдова), Радостіни Колєвої (Болгарія), Меделіни Манолаке й Родіка Повак (Румунія), Ірини Дорофєєвої та Вікторії Дем’янчук (Білорусь).

Кому усміхнеться фортуна в Чернівцях цього разу? Як вважає Олександр Пономарьов, один із членів журі, найкращому й тому, хто зуміє залишити хвилювання за лаштунками. Артист знає, про що говорить, адже шість разів поспіль ставав володарем почесного титулу «Найкращий співак року». Олександр не приховує, що й сам мріє про гідного суперника, якого, на жаль, поки на горизонті не бачить. Де ви, молоді й завзяті? Чернівці чекають на вас.

Тетяна ПОЛІЩУК, «День»
Газета: 
Рубрика: