Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Дефіцит робітників

Бізнес чекає готових спеціалістів, але вкладати кошти в їх підготовку не поспішає
29 липня, 2005 - 00:00

З чого починається економічний розвиток країни? Від чого залежить успіх? Учасники Всеукраїнської наради «Забезпечення функціонування та розвитку професіонально- технічної освіти», яка проходила позавчора, відповідали на ці запитання однозначно — від кваліфікованих кадрів. Представники всіх обласних та міських управлінь освіти країни зібралися в Міністерстві освіти, щоб окреслити шляхи підготовки в Україні кваліфікованих робітників. Гості привезли проекти зі зміни змісту освіти в ПТУ, які складалися за участі промисловців. Адже двадцять п'ять років у системі профтехосвіти у нас, по суті, нічого не змінювалося.

Директор Департаменту професіонально-технічної освіти МОН України сказав «Дню»: «Пройшов час, коли нам не вистачало юристів та фінансистів. Сьогодні на порядку денному — підготовка кваліфікованого робітника. Однак наша система профтехосвіти в тому вигляді, в якому вона існує нині, не здатна задовольняти потреби виробничників. Сьогодні у країні економічно активного населення нараховується 22,5 мільйона. При цьому кожен шостий — старше 50-ти років, а кожен 14-й — уже вийшов із працездатного віку. Розраховувати на розвиток робочого потенціалу за рахунок приросту населення не доводиться. В Україні коефіцієнт народжуваності — «дев'ять на сто», а смертність — «шістнадцять на сто». У нас один шлях — інтенсифікація виробництва. У розвинених країнах будь-яка корпорація у своїх бізнес-планах має розділ із розвитку трудового потенціалу, на що виділяється чимало грошей. Український бізнес сьогодні чекає вже готових фахівців без вкладення коштів на їхню підготовку. Найближчим часом ситуація може змінитися, оскільки законодавчо задумано зацікавлювати бізнесменів оплачувати навчання своїх співробітників. Зокрема, буде дозволено витрачати на це гроші не з прибутку, а за рахунок собівартості продукції. Вся система профтехосвіти повинна зорієнтуватися на технології, привабливі для бізнесу. Це стане можливим лише тоді, коли технічна база підприємств буде доступною для навчання на її обладнанні учнів ПТУ».

Напередодні Всеукраїнського форуму з питань профтехосвіти, у п'ятницю, на засіданні Кабміну обговорювали проект постанови про новий склад комісії, яка б зайнялась організацією діяльності технопарків та інших інноваційних структур. У Міністерстві освіти та науки переконані, що за допомогою технопарків країна зможе відкривати й використовувати нові технології. Однак для їх освоєння на виробництві будуть потрібні робітники з високим рівнем технічної освіти. А чи реальна така підготовка сьогодні? Судіть самі. Профтехучилища укомплектовані майстрами виробничого навчання на 85%, а викладачами — на 90%. В Україні 941 професіонально-технічний навчальний заклад, із яких 182 — вищі (готують молодших спеціалістів) і 441 професійний ліцей. Капітальний ремонт потрібен сімом із десяти будівель, які належать до системи профтехосвіти. Одних дахів, які потребують полагодження, нараховується близько чотирьох сотень. Фахівці стверджують, що 80% профтехучилищ недостатньо опалюються в холодний період року, що не працює 64 котельні, а для решти не вистачає коштів на паливо. Згідно з нинішнім законом, ПТУ має право на отримання матеріального забезпечення від різних структур — держави, місцевої влади, спонсорів... Знайти гроші — завдання директора. Окремим вдається непогано заробляти самим, надаючи різноманітні послуги та продаючи продукцію. До речі, політика Міністерства освіти та науки на 2006 рік передбачає зняття податків із заробітків ПТУ. У держбюджеті на 2005 рік загальні витрати на профтехосвіту передбачено суму в 1,4 мільйона гривень. Це менше половини від реальних потреб. Сімдесят відсотків цих грошей піде на зарплату викладачам та стипендії, а решта — на оплату комунальних послуг. А на які кошти придбати підручники та обладнання?

Результати аналізу витрат ПТУ за минулий навчальний рік несподівано розкрили певні резерви для поповнення казни навчальних закладів. Виявилося, що в одному й тому самому регіоні один навчальний заклад купував вугілля по 500 гривень за тонну, а сусідній — за 250 гривень. Цілком офіційно мають право навчальні заклади й заробляти на оренді своїх приміщень. У системі ПТУ здається в оренду 243,8 тисячі квадратних метрів площі. Загалом це приносить прибутків 670 тисяч гривень на місяць. Однак Закарпатська область, здаючи в оренду 23 тисячі кв. метрів площі, заробляє лише 20 тисяч гривень. Житомирська ж із оренди всього трьох тисяч кв. метрів має 21 тисячу гривень...

Людмила РЯБОКОНЬ, «День»
Газета: 
Рубрика: