Близько півтора року екологічні організації України ведуть боротьбу за закриття дельфінаріїв у Києві, Донецьку та Харкові. Основна претензія фахівців до їхньої роботи — вони значно віддалені від морського узбережжя, а тому не можуть забезпечити належних умов утримання тварин. Напередодні Нового року активісти провели акцію протесту біля Міністерства охорони природи та навколишнього середовища. Тоді заступник міністра Михайло Томахін пообіцяв, що правила утримання дельфінів у дельфінаріях будуть прийняті на початку 2011 року. А от питання щодо закриття дельфінаріїв зависло в повітрі.
Чим же так незадоволені екологи? Якось був сюжет на одному з телеканалів про роботу київського дельфінарію «Немо». Чесно, то плакати хотілося від побаченого. Дельфіни живуть і виступають в одному і тому ж басейні, там же проводяться і сеанси дельфінотерапії (у тій же воді з дельфінами плавають діти). Тоді як норми їхнього утримання передбачають наявність різних басейнів, та й значно більших за розмірами. Годують дельфінів тільки під час виступів, бо якщо тварини будуть ситими, ніякого шоу не буде. На камеру керівництво дельфінарію розказувало, що для тварин закупляють якісну та дорогу рибу, насправді ж — дешеву тюльку і тому подібне.
Саме проти таких умов проживання морських тварин, занесених до Червоної книги України, і виступають екологи. І додають, що для утримання дельфінів потрібні спеціальні водні розчини, басейни відповідного розміру, спеціальне харчування, обмежена кількість виступів, а в київському дельфінарії проводиться по кілька шоу на день, які супроводжуються гучною музикою, що зовсім неприйнятно.
Як розповіла експерт Національного екологічного центру України Катерина Полянська, відповідно до українського законодавства, комерційне використання об’єктів, внесених до Червоної книги, заборонено. Виняток роблять лише тоді, коли це потрібно для наукової мети.
— Дельфінарії, які зараз збудовані в кількох містах України, не мають документів та дозволів на утримання дельфінів, при перевірках Державною екологічною інспекцією виявлено ряд грубих порушень вимог природоохоронного законодавства. Так, відсутні дозволи Міністерства екології та природних ресурсів України на утримання в неволі морських тварин, дозволи Державного комітету ветеринарної медицини. Із документацією на дельфінів також скрутно. Наприклад, документ є, але інколи за одним паспортом живе зовсім інший дельфін, — продовжила Катерина Полянська. — Але, окрім документів, потрібні фотографії їхніх плавців і зразки ДНК, щоб можна було ідентифікувати кожну тварину. У Мінприроди має бути каталог усіх дозволів на використання дельфінів. Але поки що цього всього немає. Час від часу директор дельфінарію «Немо» запрошує журналістів і показує, як дельфінам добре живеться, вода дуже гарна, а тварини лікують дітей. І як же екологи можуть протестувати проти такої шляхетної справи!.. Притому в них немає жодних документів на дельфінів. Або взагалі поширюють чутки, що екологічні організації претендують на територію, на якій розташований дельфінарій. Але це просто абсурд.
«День» спробував зв’язатися із керівництвом київського дельфінарію, аби з’ясувати його ставлення до протестів екологів. Однак на вказані на сайті телефони ніхто не відповідав, у кращому випадку був автовідповідач.
Натомість у Харківській спілці захисту тварин переконані, що усі 15 дельфінаріїв в Україні існують виключно задля збагачення їхніх власників. За словами голови спілки Олега Бондаренка, про лікування дітей взагалі не йдеться. А саме цим вигороджують себе власники дельфінаріїв. Еколог посилається на дослідження харківських фізиків, які стверджують, що дельфінотерапія має проводитися у природних умовах, як це роблять фахівці Криму. Наприклад, Міжнародний інститут дельфінотерапії в Євпаторії має всі належні умови для утримання дельфінів. Інститут має значний авторитет у багатьох країнах світу, сюди приїздять на лікування діти з різноманітними захворюваннями. Причому лікування успішне. Однак чи можна спекулювати на цій темі власникам дельфінаріїв, які проводять сеанси дельфінотерапії суто з комерційною метою.
— У закритому просторі дельфін взагалі не може працювати. Йде перехрещення звуків. Дітям, звичайно, подобаються ці тварини, але дитина ж не знає, що дельфін страждає, — каже Олег Бондаренко. — Не обов’язково вилучати дельфіна з моря: можна лікувати людей аудіозаписами звуків. Узагалі кампанію проти використання дельфінів у штучних умовах розпочато ще 1991 року. Тоді відлов цих тварин для дельфінаріїв дозволяли у разі, якщо дельфіни поранені або потребують допомоги. Зараз же ситуація взагалі критична. Їх почали виловлювати на замовлення, прикриваючись брехливими байками про те, що вони поранені. Це категорично заборонено. Заклики закрити дельфінарій у Харкові лунають із 2009 року. Хороший імідж закладу активно підтримує мерія та навіть пропагує необхідність дельфінотерапії для дітей. Вартість квитка на шоу зараз становить 80 гривень. Сеанс дельфінотерапії коштує набагато дорожче. Усі закиди екологів та захисників тварин щодо «непрозорих» документів на тварин та негуманні умови утримання дельфінів керівництво закладу завжди категорично відкидає.
Та захисники тварин не здаються і наполягають на перевірці роботи дельфінаріїв і безстроковості Мораторію на вилов китоподібних Чорного та Азовського морів (введений Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України у 2008 році). Хоча, як зазначають у Національному екологічному центрі, з моменту введення мораторію на вилов дельфінів їхнє становище в природі не покращилося. Натомість — дельфінаріїв стало значно більше. Із завершенням 2010 року збіг термін дії мораторію, що відкриє широкі ворота зловживанням під час їхнього вилову, застерігають фахівці.
До речі, нині на території України в Чорному та Азовському морях мешкає три види китоподібних — дельфіни афаліна, азовка та білобочка. Чисельність афалін — п’ять-десять тисяч особин, білобочок — не більше чотирьох тисяч особин, азовок — три-чотири тисячі, тоді як до промислового вилову дельфінів їх нараховувалося декілька мільйонів.
