Днями комунальні служби міста прибрали паркан біля недобудови на вулиці Олеся Гончара, 17-23. Нагадаємо, ця територія входить до буферної зони Національного заповідника «Софія Київська». Нині будівельна техніка «мовчить». А ще минулого тижня робочі працювали тут у прискореному темпі, здавалось, за час, доки місто вирішує долю скандального об’єкту на спеціально створеній тимчасовій комісії Київради, забудовник ТОВ «Інвестиційно-будівельна група» будь-що зведе елітний комплекс на дев’ять поверхів «Фреско Софія».
Нарешті місто зайняло тверду позицію: після демонтажу паркану треба знести верхні поверхи, щоб висота будівлі сягала 27 метрів — саме така є максимально допустимою в історичній зоні. Однак не всі вірять у швидкий фінал історії, адже вісім років боротьби із забудовником результатів не принесли, судові спори з громадою у більшості випадків вигравав інвестор. Знесення паркану справді призупинило будівництво, але без нього, за технікою безпеки, неможливий і демонтаж верхніх поверхів. Та й сам забудовник у коментарях «Дню» раніше заявляв, що на пониження висотності не погодиться ні за яких умов.
«НЕ ВКЛАДАЄТЬСЯ У ГОЛОВІ, СКІЛЬКИ ТУДИ ВЛИЛИ БЕТОНУ»
Після заяв київської влади, що знесення паркану — це відповідь міста на безкомпромісну позицію інвестора та незгоду понижувати висотність, думка компанії не змінилась. Демонтаж огорожі представник інвестора Олександр Дубров вважає незаконним. «О пів на п’яту ранку з’явились чоловіки у балаклавах, без роз’яснень побили охорону і погромили все, що могли, знесли дві-три секції паркану. Потім вже з’явились працівники «Київблагоустрою» і показали дивне доручення, на підставі якого вони діють. У документі була примітка: демонтаж можливий, якщо є відхилення від проекту чи відсутня документація, але ніхто ніяких перевірок щодо цього не робив», — зазначає Олександр Дубров.
Активістка громадської організації «Андріївсько-Пейзажна ініціатива» Ірина Нікіфорова, котра мешкає поблизу «Фреско Софія» і часто викладає фото з будівництва у соцмережах, зазначає, що того дня все було тихо та спокійно. «У балаклавах ходили охоронці на будівництві. Ніхто не бився, приїхали комунальні служби і все законно зробили, — акцентує Ірина Нікіфорова. — На останньому засіданні комісії заступник міського голови Олексій Резніков заявляв, що якщо забудовник не хоче по-доброму йти на компроміси, діятимуть жорстко, зокрема зноситимуть паркан. Після цього почали будувати в авральному темпі, бетономішалки під’їжджали одна за одною — просто не вкладається у голові, скільки туди влили бетону».
ДОКУМЕНТИ НА БУДІВНИЦТВО — ФАЛЬШИВІ?
Після демонтажу «Інвестиційно-будівельна група» подала заяву до поліції стосовно порушення кримінальної справи проти комунального підприємства «Київблагоустрій». «Ми завжди діяли у правовому полі, звертались до судів, сподівались, що комісія вирішить цей спір, — каже Олександр Дубров. — Останні місяці ми доробляли каналізацію та перекривали дах, бо будинок практично готовий. Ми попереджали, що це обов’язково зробимо, бо це загрожує сусіднім будинкам. У такому руслі обіцяли працювати до остаточного рішення комісії. Але до уваги цього не взяли. Крім того, неодноразово на комісії заявляли, що будівництво ведеться законно. Ми готові до переговорів, якщо вони будуть конструктивними. Плануємо далі бути присутніми на засіданнях комісії, щоб була встановлена істина, яка нам відома».
Зовсім іншу істину встановила тимчасова комісія: основний документ, що дає «зелене» світло на будівництво поблизу святині та пам’ятки ЮНЕСКО може виявитись підробкою. Автор історико-містобудівного обґрунтування, яким забудовник пояснює законність зведення «Фреско Софії», у відповіді на офіційне звернення комісії стверджує, що він не погоджував указану у документі висотність на 41 метр (згодом забудовник пояснював, що зупинились на висоті 30-32 метри).
«Автор наголошує, що при розробці документу він виходив з принципу включення нової будівлі, яка б не перевищувала історичну забудову навколо Софії Київської. Саме в такій редакції роботу подали на Консультативну раду Управління охорони пам’яток, на розгляд Державної служби з питань національної культурної спадщини та на затвердження до начальника Київського управління культури та мистецтв Олександра Биструшкіна», — зазначила у «Фейсбук» голова тимчасової комісії, депутат Київради Ольга Балицька.
РИЗИКИ «ЧОРНОГО» СПИСКУ ЮНЕСКО
Виявлені порушення тепер перевірятиме прокуратура та Національне антикорупційне бюро. Ірина Нікіфорова додає, що в компанії також відсутнє рішення Міністерства культури стосовно будівництва. Цих фактів достатньо, щоб почати демонтаж верхніх поверхів. На цьому також наполягає ЮНЕСКО, а міський голова Києва Віталій Кличко обіцяв до наступної сесії Комітету світової спадщини дотриматись цієї рекомендації.
Час підтискає, 40-а сесія ЮНЕСКО розпочинає свою роботу 10 липня. На сайті організації вже з’явився попередній проект рішення Комітету щодо України. Міжнародні експерти стурбовані станом Дальніх печер Києво-Печерської лаври, відсутністю у столиці механізмів контролю за самовільними будівництвами у буферній зоні, а також ігноруванням минулої рекомендації щодо пониження поверховості об’єкта на Гончара, 17—23. Це все може стати критеріями, за якими нас включать до так званого «чорного списку» — списку об’єктів Світової спадщини, що перебувають під загрозою знищення.
