Горельєф — рельєфне зображення на дереві чогось або когось у художній формі. Сергій Карпенко, вчитель фізкультури із Козятина, що на Вінниччині, порушив ці правила і винайшов свій стиль. Його картини багатофігурні, з розвинутим сюжетом. Офіційні ж горельєфники не деталізують свої образи. Карпенко ж вирізблює не лише окремі постаті, а й гудзики на їхній одежі, тому над кожною роботою він, буває, кроптить по півроку. Так було й з «Гайдамаччиною» — однiєю із наймасштабніших картин, на якій триває бій. Саме триває, бо дерев’яні козаки і їхні вороги на диво живі. Щоб точно відтворити епоху, різьбяр чимало посидів над енциклопедією. Автор не приховує, що має терпіння та вірить у Бога, переконаний, що саме він покликав його і навчив підкоряти липу. З цього матеріалу зроблені всі дерев’яні полотна.
...Якось на початку 90-х, гортаючи біблійний альбом, фізрук Карпенко чомусь зупинив погляд на картині «Ісус і самаритянка». Невдовзі він поїхав на море. Разом із засмагою додому привіз ідею першої роботи. Різьбярству Сергій ніколи не вчився, і коли інструмент випадав з рук, приймав це як знак, що треба взяти інший.
Минуло сiм років. Карпенкові роботи потрапили в столицю на збірну виставку. Там їх і запримітили. Невдовзі українська діаспора влаштувала в Нью-Йорку виставку «Знайомство з Україною». У пана Карпенка для цього показу взяли шiсть робіт, у тому числі й першу — «Ісус і самаритянка». Але назад картин не привезли — їх для приватної колекції купила заможна американська родина українського походження. Одну роботу забрав бельгієць.
В Україні Сергію Карпенку важко щось продати. Каже, що боїться українського покупця налякати ціною. Щоправда, гроші митця у свій полон не взяли: дві роботи на біблійну тематику він подарував представникам вищого духовенства. Патріарх відзначив його орденом Володимира третього ступня, і навіть на території Лаври Карпенко вперше зробив персональну виставку. Картини оцінили. У столиці художник-різьбяр виставлявся вже шiсть разів, а на рідній Вінниччині — нещодавно, лише вперше.
Учительство Сергій Карпенко вже давно покинув, бо знайшов себе і своє. Каже, що щасливий, бо робить те, що подобається людям...
