За словами викладача Мішеля Відаля-Субіаса, президента Центру вивчення національної щоденної преси Франції, ЗМІ в цій країні не відчувають тиску влади, хоч і користуються посередньою державною підтримкою, якою розпоряджається єдина профспілка ЗМІ. Йдеться про знижені поштові тарифи, значні податкові пільги, розподіл державної субсидії. Держава не може і не має права обирати ЗМІ для співробітництва. Єдиним «привілеєм» держави є контроль за збалансованістю ринку. Наприклад, розповсюдженням газет займається одна напівдержавна компанія, котра ставить всю пресу в рівні умови. Держава стежить за тим, щоб газети, які недоотримують рекламу (наприклад, комуністична «Юманіте», котра має лише 3 тис. передплатників), на підставі закону про нестачу рекламних надходжень, отримували субсидію з підвищеного податку з видань, які ексклюзивно отримують рекламу.
Середа, 23 квітня
