Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Діти очікують свята

А співзасновники одного з найпрестижніших мовних конкурсів — ім. П. Яцика — з’ясовують стосунки. Сподіваємось, скоро з’ясують
7 листопада, 2009 - 00:00
ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Незабаром стартує ювілейний, X Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика. Це — одне із найпрестижніших і наймасовіших мовних змагань (понад п’ять мільйонів учасників щороку!). Його «родзинкою» є солідні грошові винагороди для переможців — від 3 до 7 тисяч гривень! Засновник — на жаль, вже покійний відомий бізнесмен і президент Ліги українських меценатів Петро Яцик, чиїм ім’ям, власне, конкурс названо. Із самого початку Міністерство освіти і науки України виступало інформаційно-організаційним партнером. До 2006 року надавала підтримку й Освітня фундація імені Петра Яцика (Торонто), якою керує донька мецената Надія Яцик. Після чого фундація зняла з себе відповідальність, мовляв, не може українська діаспора підтримувати українську мову в Україні — це має робити держава. Як результат, з’явилося три президентські укази: про президентські стипендії для володарів перших місць (вони присуджуються дев’ятьом школярам 3 — 11 класів та п’ятьом студентам у розмірі від 800 до 1400 гривень щомісяця!); про часткове фінансування змагання з держбюджету (указ досі не виконананий); про долучення до проведення конкурсу Міністерства культури і туризму, Міністерства закордонних справ і Міністерства оборони.

Цьогорічні змагання розпочнуться у Миколаєві (щоразу вони стартують у новому місті) й проходитимуть, як і раніше, в чотири етапи: шкільний —районний — обласний — національний. Окрім школярів, учнів професійно-технічних училищ, курсантів військових училищ та академій, студентів вищих навчальних закладів, у ньому зголосилися брати участь представники української діаспори із 27 країн. Фінал, на якому й будуть оголошені імена переможців, урочисто пройде, як і зазвичай, на сцені Національного академічного драматичного театру ім. І. Франка.

Проте останнім часом очевидним є непорозуміння між двома співзасновниками змагання — Лігою українських меценатів та Міністерством освіти та науки. «Конкурс задуманий як велика соціальна акція, спрямована на піднесення престижу української мови, — говорить виконавчий директор Ліги Михайло Слабошпицький. — Однак Міносвіти намагається надати йому ознак масової змагальності, своєрідного олімпіадного духу, де на перше місце ставиться не престиж, а результат». Внаслідок чого торік деякі члени журі, зазначив Михайло Федотович, наперед розголосили завдання четвертого етапу конкурсу й у результаті серед переможців виявилося дев’ять представників Одещини... «Такого ще не було за усі вісім попередніх роки, — продовжив він. — Тому треба повернути попереднє журі на чолі з академіком, професором Київського національного педуніверситету ім. М. Драгоманова Любов’ю Мацько, яке завжди відзначалося принциповіст’ю та об’єктивністю. Ми наполягаємо на тому, що цей конкурс має проводитися під контролем громадськості. Саме громадськості, оскільки чиновники з Міносвіти починають приватизовувати і привносити елементи корупції в його проведення. А своєю репутаціє ми дорожимо!».

На прес-конференції, тема якої була присвячена старту конкурсу і проблемі, що назріла між двома співзасновниками, був завідувач відділу соціально-гуманітарної, мистецької освіти та освіти бізнесу і права Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН України Юрій Сафонов. «Я цим займаюся з 1 вересня. І тільки почав вивчати ситуацію, — відповів він на прохання журналістів прокоментувати ситуацію. — До цього часу я не знав всього того, що відбувається. Звичайно, міністерство не може одноосібно взяти і призначити голову журі. Тому ми працюємо разом з Лігою українських меценатів». Очевидно, не всі способи залагодити конфлікт вичерпано. Ще не відбулася зустріч міністра освіти і науки України Івана Вакарчука з виконавчим директором Ліги українських меценатів Михайлом Слабошпицьким, які, до речі, обоє зробили чимало для української культури. Власне, про їхню зустріч, як стало відомо «Дню», домовлялася третя впливова особа, небайдужа до цієї справи. Як не як, а за плечима обох сторін співпраця впродовж майже десяти років і успішний результат.

Надія ТИСЯЧНА, «День»
Газета: 
Рубрика: