Замість подяки, схоже, на волонтерів очікує чергова підніжка від держави. На початку жовтня Міністерство юстиції оприлюднило для обговорення наказ «Про внесення змін до Вимог щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу». Ідеться в наказі про особливості змін у назвах юридичних компаній, інвестиційних фондів і — волонтерських об’єднань. Так от, без отриманого від державних органів статусу волонтерської організації вживати таку назву у своєму найменуванні та діяльності забороняється. Тобто волонтерам не можна так себе називати, доки офіційно не зареєструються та не отримають відповідної ліцензії. Звісно, від тієї колосальної роботи, яку розпочали прості українці задля підтримки армії та переселенців, вони не відмовляться й далі нестимуть свою місію. Але для чого державі мати облік волонтерів?
Одна з активісток волонтерського руху «Вернись живым» написала на своїй сторінці у «Фейсбуці», що «над цим наказом добре подумали, бо, без перебільшення, непідконтрольний системі волонтерський рух — велика загроза системі». З якою метою створюється цей реєстр добровільних помічників і що їм буде, якщо раптом відмовляться отримувати офіційний статус, про це ми запитали в Державної реєстраційної служби, на плечі якої й ляже ця функція. Обіцяна протягом кількох годин відповідь досі не надійшла.
ВОЛОНТЕРИ ПОБОЮЮТЬСЯ, ЩОБ РЕЄСТР НЕ СТАВ «ЧОРНИМ» СПИСКОМ
Однак волонтери припускають, що такий облік створюють не просто так, ситуація в країні досить невизначена. Хто сьогодні друг, може завтра бути ворогом, тому, на думку активістів, це може стати таким собі чорним списком тих, хто свого часу виявив активну громадянську позицію. Олександра Дворецька із волонтерського об’єднання «Схід SOS» вважає, що згодом цю інформацію може бути використано проти активістів.
— Мене дуже дивує, навіщо рахувати волонтерів. І це хочуть створити раніше, ніж облік переселенців, тих, кому ці ж волонтери допомагають, — зауважує Олександра. — Ми пробували дослідити це питання у світі, спілкувалися з нашими друзями із Німеччини, то вони кажуть, що реєструвати волонтерів, намагатися загнати їх у нормативне русло — це дурня. Держава має бути вдячна тим людям, які витрачають свій вільний час і кошти й виконують її ж роботу. Цікаво, хто і кого каратиме? Ми можемо написати, що всі повинні реєструватись, але хто прийде, наприклад, до «Волонтерської сотні» й скаже: «Добре, що ви 800 людей за день забезпечуєте харчами, але закривайтесь». Особисто я боюсь на такий облік ставати, будемо теж просити в Мін’юсту роз’яснень, бо поки що незрозуміло, що нам за це буде.
Реєструватись як волонтерська організація «Схід SOS» теж не буде. Олександра пояснює, що працюють вони на основі громадської правозахисної організації «Поступ» і за своїм статутом мають право залучати волонтерів до своєї роботи.
ПОЗА ПРАВОВИМ ПОЛЕМ
А колега Дворецької — Анна Гулевська-Черниш, директор «Українського форуму благодійників», додає, що навіть якби захотіли зареєструватися, то тут теж не все так просто.
— Міністерство юстиції хоче заборонити мати в назві словосполучення «волонтерська організація», доки не отримають ліцензування. І тут виходить правова колізія, у нас Законом «Про волонтерську діяльність» передбачається, що статус волонтерської організації можуть отримати лише зареєстровані об’єднання. Але якщо реєструватися, то скористатися саме такою назвою за законом не можна. Це — бюрократичний підхід. До речі, в Міністерстві соціальної політики до всього цього зараз розробляють макет посвідчення волонтера. Якщо маєш таке посвідчення — ти волонтер, а якщо ні, то ні, — розповідає Анна.
Якщо міністерський наказ таки затвердять, то жодна нова організація не зможе називатися волонтерською, тобто не зможе й залучати тих же добровольців для того, щоб виконати своє завдання. За словами Анни Гулевської-Черниш, цей абсурдний наказ є продовженням дії не менш парадоксального Закону «Про волонтерську діяльність», який був поспіхом ухвалений напередодні Євро-2012. Закон містить норми, що обмежують вік добровольців (до 18 — жодного волонтерства), не дозволяє співпрацювати з ініціативними групами, навчальними закладами, а також забороняє займатися цим, доки не отримаєш дозволу від Міністерства соцполітики. А таких, що офіційно зареєстровані, нині лише 57 на всю Україну. Якщо керуватися цим же законом, то всі волонтери, що зараз активно працюють, опиняються поза правовим полем.
Очевидно, що ці активні громадяни як працювали, так і працюватимуть. Та було б логічним змінити закон, що стосується їхньої діяльності, на більш демократичний. Експерти навіть підготували необхідні законодавчі зміни, зареєстрували відповідний законопроект ще рік тому у Верховній Раді, пройшли всі необхідні процедури. Фініш мав бути 14 жовтня, але того дня парламент до розгляду законопроекту так і не дійшов. Тепер доведеться починати все спочатку.
