Влада Дніпропетровська задумала побудувати найбільший і найсучасніший зоопарк в Україні. Досі в місті на Дніпрі був лише невеликий звіринець, розташований на Монастирському острові, де в страшній тісноті живуть два-три десятки диких тварин. Був час, коли на їхнє утримання в міській скарбниці елементарно бракувало коштів — тварин підгодовували жалісливі спонсори, постачаючи списані овочі й фрукти, зерно та крупи і навіть булочки з ресторанів швидкого обслуговування. Міські урядовці також подумували про те, куди перемістити клітки з вольєрами, які розташовані по сусідству з міським пляжем, дитячим містечком і чередою кав’ярень-ресторанів. Особливо після того як голодний ведмідь, який страждав у неволі, вирвався на свободу, порвав на лужку двох баранів і відправився гуляти парковою зоною.
Міський голова Іван Куліченко спочатку хотів переселити звірів на берег Дніпра, до парку ім. Шевченка, проте проти цих планів повстали впливові мешканці елітних будинків, які не бажали нюхати запахи звіринцю, розташованого під їхніми балконами. І ось тепер з’явилася ідея будівництва зоопарку на південній околиці мегаполісу — в Тонельній балці. Його площа повинна перевищити 52 гектари місцевості, яка заросла лісом і чагарником. Рельєф балки глибиною 70 метрів спочатку спантеличив навіть досвідчених архітекторів, проте, деякі з них побачили певні переваги. За словами головного архітектора проекту Олександра Козлова, схили балки передбачається зміцнити підпорними стінами, які запобігатимуть ерозії ґрунту й одночасно стануть складами та коридорами для обслуговуючого персоналу. На їхніх перекриттях обладнають під’їзні дороги до жител звірів і птахів, які в денний час використовуватимуться як тротуари та оглядові майданчики для відвідувачів. «Більшість будівель, — розповідає архітектор, — передбачається виконати у вигляді терас, які спускаються схилами. При цьому повинно зберегтися візуальне сприймання панорами всієї балки та лісового масиву, який спускається до Дніпра». Розробники проекту одним із головних переваг місцевості вважають наявність пожвавлених автомобільних трас і навіть залізниці, що оточують балку з усіх боків. Завдяки цьому легко буде обладнувати транспортні та пішохідні розв’язки, а також залучити велику кількість відвідувачів і туристів з інших міст України. У розрахунку на них, біля головного входу до зоопарку виросте туристичний комплекс із двома ресторанами. Вздовж південного схилу б алки — будівлі та об’єкти громадського харчування, на південно-східному схилі — стадіон і оздоровчий комплекс за назвою «Лавина». На території зоопарку побудують також науково-дослідний центр і ветеринарну клініку із загонами відкритого та закритого типу. Для самих звірів планується створити умови, максимально наближені до дикої природи. Незайманими залишаться пагорби, яри, джерела та ділянки лісу. Окрім того, для кожного виду тварин, птахів і плазунів постараються оформити природний ландшафт — штучні скелі, пустелі, зарості і, навіть, льодовики. Звірів від відвідувачів зоопарку відгородять не ґратами, а ровами, наповненими водою чи матовим куленепробивним склом, щоб спостерігати за «братами меншими», не травмуючи їхньої психіки. Загалом зоопарк розраховано на утримання двох тисяч особнів, які представляють близько 350 видів. Фауну формуватимуть поступово, протягом декількох років, враховуючи як вартість придбання звірів, так і їх утримання.
Творці проекту вважають, що головне завдання зоопарку — максимально наблизити сучасну людину до дикої природи. Одна з їхніх задумок полягає в тому, щоб інтер’єри ресторану на території зоопарку побудувати у вигляді акваріума чи приміщення для мавп, де його відвідувачі змогли б відчути себе єдиним цілим із тваринним і рослинним світом. Щось подібне практикувалося і на Монастирському острові біля старого звіринцю, де особливою популярністю серед дніпропетровських бізнесменів користувалася кав’ярня, обладнана в приміщенні університетського акваріума. Як передбачається, «перший камінь» у будівництво об’єктів дніпропетровського зоопарку представники місцевої влади закладуть вже за два-три роки. При цьому основну частину коштів на його спорудження буде внесено не з міського бюджету, а інвестовано приватним капіталом.
