Радіоактивні відходи, на думку місцевих екологів, становлять собою найбільшу загрозу. Тільки в районі Жовтих Вод, де з повоєнних часів вівся видобуток і первинне збагачення уранової руди, на поверхні землі заскладовано близько 10 млн. тонн відходів цього виробництва, а оскільки в радянські часи через секретність громадський контроль був відсутній, рознос радіоактивної породи стався навіть на території міста. За словами Віктора Хазана, в Жовтих Водах радіоактивним шлаком ніби посипано доріжки в житлових кварталах, і якщо вже по серйозному ставитися до цієї проблеми, то місто «треба взагалі відселяти», оскільки там «гірше від Чорнобиля». Самі ж уранові шахти потрібно «закрити і заізолювати», а в найнебезпечніших місцях — виставити моніторингові пости. Песимістично голова дніпропетровського відділення «Зеленого світу» оцінив і перспективи створення в Україні «замкнутого циклу» з видобутку, переробки уранової руди і виготовлення твелів для атомних електростанцій. «Передусім,— сказав він,— це вимагатиме, як мінімум, $15— 20 млрд., яких в України немає. Але найголовніше — куди дівати радіоактивні відходи, якщо і з колишніми «запасами» не знають що робити?» Дніпропетровські екологи вважають, що треба облишити в спокої й задумку з будівництвом нових енергоблоків атомних електростанцій, а зайнятися замість цього енергозбереженням. «Україні, — стверджує Віктор Хазан і його колеги, — вистачить у цьому випадку і половини тієї електроенергії, яка виробляється сьогодні».
Активісти «Зеленого світу» вважають, що в Україні на екологію виділяється катастрофічно мало коштів — приблизно у сто разів менше, ніж у західних країнах. Не дивно, що на майбутніх виборах дніпропетровські екологи не мають намір підтримувати нині діючого Президента Леоніда Кучму, а на місцевому рівні вони збираються боротися, наприклад, за крісло мера Жовтих Вод, щоб хоч так зсунути ситуацію з «мертвої точки».
