Згідно із «середнім варіантом», зробленим вітчизняними демографами, до 2065 року нас буде 35 мільйонів. Це, на думку експертів, ще не критична цифра. Вони вважають, що покращити демографічну картину допоможе притік мігрантів — якщо ж його не буде, чисельність населення України буде ще меншою.
За оцінками демографів, сьогодні 79% населення України становлять українці. Порівняно з 2001 роком їх частка майже не змінилася. Тоді як частка росіян зменшується: 2001 року їх було 17,3%, зараз — 16,3%. Білорусів було 0,6%, зараз — 0,5%. Так само зменшилася чисельність усіх інших етносів — поляків, німців, євреїв тощо.
Натомість у країні збільшилася чисельність п’ятьох етносів — кримських татар, румунів, вірмен, азербайджанців та грузинів. Також, за словами фахівців, чисельність вихідців із Південно-Східної Азії, Африки та Китаю не настільки висока, щоб могла серйозно впливати на етнічний склад населення. Загалом в Україні сьогодні живуть і працюють вихідці з усіх доволі значних країн Азії та Африки (практично — з кожної великої країни, за винятком країн Перської затоки та країн групи «східно-азіатських тигрів»).
Із цих даних випливає й демографічний проноз держави на найближчі 15—50 років: чисельність братів-слов’ян в Україні буде зменшуватися, а вихідців із колишніх радянських республік та країн Південного Сходу й Африки — збільшуватиметься. Так, за прогнозами демографів, до 2026 кількість росіян складатиме 13,9%. Білорусів буде 0,3% (росіяни виїжджатимуть у РФ на постійне місце проживання, кількість білорусів зменшуватиметься в основному за рахунок змішаних шлюбів).
Більш точніші дані та прогнози міг би дати Всеукраїнський перепис населення. За рекомендацією ООН, його слід проводити раз на 10 років. Перший і єдиний Всеукраїнський перепис відбувся у 2001 році. Перепис потрібен для того, щоб формувати стратегію розвитку держави — щоб знати скільки й якої структури буде населення. 2012 року Україна повністю підготувалася до проведення перепису 2013-го, але уряд не виділив на це коштів. Тепер, за словами директора Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М.В.Птухи Елли Лібанової, його не слід очікувати до кінця 2015 року.
Олексій ПОЗНЯК, кандидат економічних наук, завідувач відділу міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи:
— Ми проводили оцінку етнічного складу населення України за переписом 2001 року. Частка українців зменшилася, але на дуже незначну величину. Суттєво зменшилася частка росіян. Ми вивчаємо тільки великі, численні етноси — від 30 тисяч осіб і більше. Таких етносів у нас 18. Чим менший етнос, тим менша вірогідність адекватності оцінки. Тому щодо росіян і українців я можу говорити з високим ступенем імовірності, що це досить точна оцінка. Для інших етносів вона — з певною погрішністю. Найбільш точні дані дає перепис населення.
Загалом Україна потребуватиме мігрантів. У нас через досить невеликий проміжок часу почнеться тенденція — буде мати місце нестача робочої сили. Мігранти, як правило, працюють у торгівлі, на будівництві: це азербайджанці, грузини, ще можна назвати турків, вихідців із колишніх радянських республік. Такі процеси відбуваються всюди, просто в більш багатих країнах вони є інтенсивнішими — більше приїжджає мігрантів із бідних регіонів світу.
Причини зростання чисельності цих етносів в Україні в тому, що у них більша народжуваність. Це можна побачити серед представників закавказьких етносів, кримських татар. Також сюди можна віднести румунів. Але справа в тому, що вони в Україні зосереджені в сільській місцевості (в Чернівецькій і частково у Закарпатській областях), і, відповідно, серед сільського населення народжуваність вища. Народжуваність пов’язана з традиціями, які існують серед тієї чи іншої групи, а смертність — з умовами життя. Оскільки всі в Україні перебувають в одних умовах, то вона не має суттєвої диференціації. Єдине — смертність вища серед ромського населення (кочовий спосіб життя, антисанітарія).
