Одна із найбільш значущих подій літа — квіткова виставка в Челсі. Квитки на неї замовляються за півроку, і кількість їх суворо визначена. Скажімо, тридцять тисяч — і не більше. Триває захід п’ять днів, причому в перший день право споглядати експонати мають тільки члени королівської сім’ї. Другий-третій дні відведено для фахівців, і тільки потім до ландшафту і квіткових композицій допускаються прості смертні. Українська делегація, яка цього року вперше вирушила на виставку у Великій Британії, потрапила на неї серед останніх, але вже в наступному році, ставши членами Королівського товариства квітникарів, українці зможуть розглядати експонати на другий та третій дні. Про те, щоб представити на виставці власні роботи, поки що не йдеться — надто вже дороге це задоволення, та й досвіду нашим ландшафтним архітекторам ще треба набратися. Поки що на виставці представлено здебільшого англійські композиції, хоча, звичайно, є і з інших країн. Цього року з оригінальним «сибірсько-глибинським» ландшафтом стартували росіяни.
Виставка складається з двох блоків: ландшафтних об’єктів (звичайно, під відкритим небом) і квіткового павільйону. «Наші фахівці побачили абсолютно новий підхід і до створення ландшафту, і до вирощування квітів, — розповідає Президент асоціації українських квітникарів Ірина Слободянюк. — В Англії існують великі квіткові фірми, які спеціалізуються тільки на одній рослині. Уявіть собі стенд, на якому 77 видів братків садових. Або рожевий сорт конвалій... Або стенд з усіма можливими нарцисами — то рожевими, то махровими, то подовженими... Або кругла клумба, поділена на шість секторів, у кожному з яких представлено квіти одного кольору, наприклад, білого, а поряд — ті ж квіти, але вже рожеві, а далі — бузкові»
Відвідала наша делегація і Лондон. Цікаво було дізнатися, яка столиця зеленіша — наша чи Великої Британії. «За масою, звичайно, Київ зеленіший, — розповідає І. Слободянюк, — хоча ми бачили не весь Лондон, а тільки його центр. Вразили колосальні за розмірами парки, у нас таких мало. А ще — ставлення англійців до рослин. В останній день виставки після четвертої години розпочинається розпродаж експонатів. Але їх не забирають відразу, а просто вішають на них бирку з номером господаря. І ось уявіть собі — на кожній квіточці, на кожній травинці висіла така бирка. Купили все, що тільки можна було купити. А після закінчення виставки всі, згинаючись під тягарем придбаного, сіли у спеціальний автобус. Завантажили його так, що у вікнах було видно одні рослини. Всі перехожі, бачачи автобус, усміхалися — напевно, розуміли: він їде з виставки.
