Національний проект «Відкритий світ: створення інформаційно-комунікаційної освітньої мережі національного рівня» на днях отримав несподівану, але дуже потужну підтримку. В Баку, під час зустрічі його керівника Ігоря Курса з глобальним директором корпорації Microsoft Джойсом Фернандесом (у рамках міжнародної конференції «Економічний успіх через освіту та технології») було заявлено, що Microsoft стане стратегічним партнером національного проекту «Відкритий світ».
За даними Укрнацпроекту, під час зустрічі були презентовані графік і складові проекту зі створення освітньої інфраструктури на основі бездротової мережі четвертого покоління та централізованої системи навчання й оцінювання знань 1,5 мільйона учнів і надання їм нетбуків з пільговим підключенням до інтернету. «Україна дозріла до таких ініціатив, і корпорація Microsoft готова виступити стратегічним партнером у такому проекті», — сказав Фернандес. За його словами, компанія готова надати методологічну підтримку й поділитися досвідом реалізації подібних проектів у технологічно розвинених країнах. Він запросив членів робочої групи відвідати Португалію, де впроваджується один з найуспішніших таких проектів. «Нам цей проект цікавий, — сказав «Дню» керівник компанії «Microsoft Україна» Дмитро Шимкін, — тому що ми в Україні працюємо давно й це дійсно стратегічна країна для Microsoft». Шимкін нагадав, що 5 листопада відбулася зустріч членів уряду України з директором Microsoft Стівом Балмером, під час якої Президент України Віктор Янукович подякував Балмеру за сприяння в розвитку відносин між компанією й Україною, а віце-прем’єр Борис Колесніков запропонував Балмеру організувати виробництво в Україні.
А ще тиждень тому, 17 листопада, український уряд, за словами голови Держкомітету з питань науки, інновацій та інформатизації Володимира Семиноженка, мав намір затвердити концепцію й план електронного управління, а також розглянути законопроект про інформаційну систему «Електронний уряд». На думку Семиноженка, все це сприятиме ефективнішій взаємодії органів державної влади й громадян, полегшить доступ юридичних і фізичних осіб до державних інформаційних ресурсів, а також дозволить перейти на обмін електронними документами між держорганами. До цього можна додати, що поширення електронного управління в країні — це ще й крок до зміцнення демократії й одночасно удар по корупції, оскільки таким чином громадянин дедалі менше зустрічатиметься з чиновником.
Як бачимо, завдання вирішується суперважливе. От тільки, хоч як це дивно, в інформаційному полі немає жодних повідомлень про підсумки розгляду згаданих документів. Чи то руки у міністрів не дійшли, чи то Семиноженко просто йде, як то кажуть, попереду паровоза. І з цим просторічним визначенням можна погодитися. Наша країна, за великим рахунком, іще абсолютно не готова до електронного управління. Хоча б тому, що вивчення інформатики в школах у цілому в країні (за винятком, мабуть, міст-мільйонників) стоїть на зачатковому рівні. Отже, створювати електронний уряд треба, швидше за все, починаючи зі школи.
Увагу керівництва країни до цього проекту легко пояснити. Сьогодні Україна практично борсається в третьому, так званому індустріальному устрої економіки, тоді як розвинені країни вже виходять на шостий устрій. За допомогою програми «Відкритий світ» і компанії Microsoft країна отримує шанс за історично короткий період зайняти одне з провідних місць у світі за якістю освіти й комп’ютерної грамотності населення, а отже, підвищити конкурентоспроможність у світі. Таким чином, будуть створені умови для розвитку науки та наукоємких технологій, розбудоване інформаційне суспільство, підготовлена національна інтелектуальна еліта. При цьому, кожному громадянинові країни, незалежно від того, де він живе, в місті чи селі, забезпечується, по суті, рівний доступ до знань.
Економічна доцільність відповідних витрат (за розрахунками фахівців вартість проекту становитиме 650 мільйонів дол., зокрема 500 мільйонів дол. з бюджету) обгрунтовується тим, що впровадження інформаційно-комунікаційних технологій забезпечує 3/4 доданої вартості й виводить країну в інформаційно-інноваційний прорив.
Утім, наша історія вже знає чимало заяв про такі прориви, що практично нічим не закінчувалися. У витратах держбюджету не передбачені кошти на технічне обслуговування, закупівлю спеціалізованого програмного забезпечення, підключення до інтернету. Достатньо сказати, що наприкінці 2009 року кількість користувачів інтернету в Україні становила 18%, а в Словаччині — 65%, у Польщі — 53%, у Росії — 32%. Без термінових заходів, спрямованих на розширення доступу до мережі, вважають експерти, відставання може лише збільшитися.
У розмові з «Днем» президент компанії «Адамант», віце-президент і голова комісії УСПП з науки та IT-технологій Іван Пєтухов зазначив, що «2011 рік названо Президентом України роком освіти та розвитку інформаційного суспільства. І ми вітаємо всі міжнародні організації й компанії, які готові надавати нам допомогу. Думаю, що й наші вітчизняні компанії зможуть зробити до цієї справи свій посильний внесок». Але, на думку Пєтухова, в країні відсутній орган, який би виступав координатором усіх цих програм. Крім того, в законодавчому плані абсолютно не вирішена проблема захисту інформації, захисту персональних даних. Пєтухов зауважує, що в нинішніх умовах доступ до інтернету може бути забезпечено школярам лише в містах-мільйонниках. Значно складніше впроваджувати цю програму в сільських школах, де ноутбук ще нічого не вирішує. Якщо орієнтуватися на 3G-технології, то за це треба платити гроші. Те саме й з технологією 4G. Пєтухов розповідає, що навіть у Київському авіаційному університеті ця система «лягла», коли до неї підключилося 10% студентів. «Якщо хтось, — говорить експерт, — може поставити 4G у сільській місцевості — це супер. Але якщо він розраховує лише на державні кошти, то я першим виступатиму проти цього. Тут має бути тендер, а суспільство мусить знати, чому використовується та чи інша технологія. Я цілком згоден з Президентом країни, який, виступаючи в Комітеті економічних реформ, зауважував, що в разі участі в будь-якій державній програмі приватний інвестор мусить фінансувати 80% її вартості, а на решту буде державна гарантія під кредит. Це і є здоровий підхід до приватно-державного партнерства».
КОМЕНТАРI
Анатолій ІГНАТОВИЧ, аспірант Національного університету «Львівська політехніка», президент ВМГО «Національний студентський союз»:
— Політика України в галузі інновацій та інформаційних технологій сьогодні схожа на організований хаос. Щось наче й робиться, але ефекту від нього — нуль. Мабуть, через те, що чиновники, які впроваджують ці новації, мають ідеї, відірвані від реального життя.
Інакше як пояснити ініціативи Міністерства освіти й науки впровадити електронні підручники в школах, коли в нас по селах елементарно немає інтернету чи усім, банально, комп’ютерів не вистачає.
Тож починати інформатизацію суспільства потрібно не з впровадження супердорогих і суперсучасних технологій, а з низинної ланки — освіти громадян. Що, власне, й узяв на себе проект «Відкритий світ». А тепер його ще підтримав і Microsoft. Тоді, можливо, перераховані вище інновації та інформатизації українського суспільства, ініційовані нашою владою, і матимуть відповідний мультиплікативний ефект. Інакше ж — гроші платників податків просто викидатимуть на вітер.
Олександра СИЗОВА, керівник по роботі із закладами освіти й науки компанії «Майкрософт Україна»:
— Роль стратегічного партнера передбачає надання консультацій, створення особливих умов надання програмного забезпечення, яке буде встановлюватися на обладнання для учнів, вчителів, шкіл тощо. Ми також готові допомагати з навчанням вчителів та побудовою екосистеми перепідготовки адміністративно-викладацького складу. Microsoft має глобальний досвід навчання вчителів, в Україні з 2003 року діє програма «Партнерство в навчанні» (професійна освітня мережа), яка допомагає освітянам здобути необхідні навички для більш якісного та сучасного навчального процесу.
У цілому, корпорація готова допомогти з розробкою та побудовою національної освітньої контентної системи, яка надасть доступ школярам, вчителям, структурам управління освіти та Міністерству освіти до сучасних локальних та міжнародних освітніх ресурсів, практик, методик.
Україна давно потребує підвищення рівня стандартів та компетенцій у освітній сфері. Завдяки цьому проекту буде можливість перевести освіту на якісно й технологічно інший рівень: це й підвищення кваліфікації вчителів та засвоєння/здобуття ними навичок ХХІ століття, це й індивідуалізація навчання, розвиток талановитої молоді тощо. Буде можливість взаємодіяти на рівні шкіл і міст, проводити відеоуроки, залучатися до глобального процесу рівного доступу до цифрових технологій.
Загалом, наша мета — розвиток професійного, економічного потенціалу країни та скорочення розриву між потребами бізнесу та знаннями та навичками, які дає освітня система.
Цей проект — унікальна можливість для освітян, школярів і батьків отримати доступ у рамках національного проекту до тих ресурсів, інструментів і технологій, які їм раніше були недоступні.
