Хтось із відомих людей сказав: «Молодь — це основа суспільства, її фундамент».Чому саме молодим віддають таку важливу та важку роль? Це питання дедалі більше хвилює молодих людей, адже вони мусять доводити, що можуть не тільки «класно тусуватися», весело марнувати час, а й робити щось корисне для суспільства. Наприклад, брати участь у молодіжному, студентському самоврядуванні, допомагати вирішувати молодіжні проблеми та просто бути активним у всіх напрямках і сферах громадського життя.
Студентське і молодіжне самоврядування зараз знаходиться на піку популярності. Формування молодіжних організацій — це будування маленької держави, яка має свої закони, лідерів, органи влади і населення. Молодіжні органи самоврядування, як і держава, створюються на договірній основі, тобто молодь сама вирішує, як, коли і де «самоорганізуватися», щоб побудувати щось своє. Перебуваючи в самому серці молодіжної політики, можна винести для себе багато плюсів на різних рівнях — від конкретного університету до цілої України.
Перший, початковий рівень — навчальний заклад. Навіть на цьому рівні, працюючи на користь університету, можна заробити собі ім’я і відкрити широкі перспективи. Наприклад, студентський прес- центр Національного гірничого університету випускає студентську газету, висвітлюючи події і заходи у межах ВНЗ, влаштовує зустрічі із цікавими людьми — тобто, уже на початку студентського життя молодь реалізовує себе, отримуючи нові знання і досвід. Безумовно, на зорі студентської республіки велику роботу проводять керівники навчальних закладів. Уже тепер викладачі не залишаються байдужими ні на мить, створюючи комфортні умови праці і підвищуючи наш рівень знань, зокрема у галузі журналістики — шляхом направлення на стажування до газети «День» та інших видань, грошового преміювання, організації відпочинку.
Другий рівень — місто та область. Вищий рівень — більше плюсів! Наприклад, у Дніпропетровській області існують дві молодіжні організації, які об’єднують молодь міста і молодь області — це Дніпропетровська молодіжна рада при міському голові і Дніпропетровська молодіжна обласна адміністрація. Молоді дніпропетровці мають свого молодіжного мера та губернатора. Саме до них та до студентів різних ВНЗ «День» звернувся із запитанням: чи справді існування молодіжних організацій таке необхіне?
Андрій БАСКО , голова Дніпропетровської обласної молодіжної адміністрації:
— Молодіжна адміністрація — це консультативно-дорадчий орган при Дніпропетровській облдержадміністрації. Хоч створена вона недавно, можу впевнено сказати, що вже встигла завоювати популярність. Її мета — традиційна: об’єднання молоді, допомога у вирішенні таких важливих проблем, як пошук роботи, оздоровлення, організація тренінгів, семінарів, дозвілля. Звичайно, ми прагнемо покращити життя молодих людей, захищаємо їхні інтереси. Знаєте, молодь із задоволенням співпрацює з нами, бо взамін отримує досвід, перспективи і можливість самостійно брати участь у будуванні країни мрії. Хіба це не свідчить про те, що такі організації просто необхідні молоді!
Сергій ДРОБИЧ , студент Національного гірничого університету:
— Я вважаю існування таких організацій вкрай необхідним, бо одній людині дуже важко вирішити свої проблеми. Так, щоб захистити свої права, отримати соціальну допомогу і просто весело провести час — треба працювати з молодіжними організаціями.
Рівень третій — всеукраїнський. Участь в молодіжній політиці на цьому рівні уже вимагає наявності певних знань і хоч якогось досвіду. Розглянемо на прикладі Всеукраїнської студентської ради (ВСР) при Міністерстві освіти та науки України, як можна отримати нові знання, досвід і бонуси для подальшої кар’єри. ВСР об’єднує представників усіх вищих навчальних закладів України. Завдяки такому масштабу учасники самоврядування усіх рівнів мають можливість брати участь у всеукраїнських тренінгах і семінарах, налагоджувати контакти, обмінюватися досвідом з усіма лідерами країни, а найголовніше — співпрацюючи з Міністерством освіти й науки можна впливати на державну молодіжну політику.
Щоб вирішувати місцеві проблеми на державному рівні, у молодіжному середовищі уже давно склався простий і безвідмовний алгоритм. Насамперед студентові необхідно знайти представника ВСР у своєму навчальному закладі. Той у свою чергу передає побажання членам колегії області чи регіону. На засіданні колегії учасники розглядають це питання і за підсумками обговорення надсилають листа Міністерству освіти та науки, де вже вирішують саму проблему.
Звичайно, вирішувати, кому й для чого потрібна участь у діяльності молодіжних організацій — справа особиста. Але молодим українцям варто пам’ятати: якщо ти сам не почнеш будувати свою країну, то це зробить хтось інший. Поспішай!
