Понад 3 тисячі пам'ятників історико-культурного напряму зареєстровано сьогодні на території Донецької області. Втім, як повідомили «День» в управлінні культури Донецької облдержадміністрації, насправді до числа монументів можна зарахувати також і 7,5 тис. архітектурних об'єктів, які можна вважати пам'ятниками історії. Крім того, в регіоні існує ще й кілька пам'ятників, які не зазначені в державному обліку. Зазвичай до цих пам'ятників фахівці відносять маленькі монументи, які, як правило, не представляють історичної цінності, а швидше важливі для якоїсь певної групи людей. Сьогодні багато хто створює або замовляє невеликі скульптури на честь якихось пам'ятних подій у своєму особистому житті.
У цілому, фахівці стверджують, що загальна кількість пам'ятників різної тематики на вулицях міст Донецької області постійно зростає. За словами фахівців управління культури, сьогодні в регіоні справжній бум відразу на два види монументів — пам'ятники конкретним людям (Сергію Бубці, Йосипу Кобзону, Анатолію Солов'яненку та ін.), які зробили щось значуще для Донбасу, а також пам'ятники, які увічнюють певні історичні події. До останніх, наприклад, можна віднести пам'ятник воїнам усіх воєн у Сніжному, пам'ятник дітям-донорам у Макіївці, пам'ятник жертвам Голодомору та політичних репресій у Донецьку…
При цьому, за словами фахівців, сьогодні на Донеччині існує тенденція до створення досить простих і суворих пам'ятників. У них втілюється не лише давня історія, але й зовсім нова — пам'ятники ставляться на честь якоїсь події. Так у Донецьку, наприклад, з'явився пам'ятний знак на честь дружби між шахтарською столицею та її містом-побратимом Бохумом. Великий мідний дзвін, подарований мерією Бохума, встановлено біля донецької міської ради. Там же встановили й подарунок від ще одного побратима — міста Москви — прекрасно виконану копію славнозвісного Царя-гармати.
Потрібно також відзначити, що ці знаки пам'яті відкрили нову еру у створенні так званих «тематичних» монументів у Донецькій області. Сьогодні в регіоні почали дедалі частіше з'являтися пам'ятники, які увічнюють не пам'ять конкретних людей, а якусь певну подію або навіть людську якість, трудовий подвиг, героїзм у вищому його прояві. У містах Донеччини вже досить багато пам'ятних знаків, присвячених, наприклад, жінці-матері, рицарям честі, героям-шахтарям та іншим. Крім того, є й кілька забавних пам'ятників, які однак же несуть певне смислове навантаження. Наприклад, пам'ятник на виході з Донецької обласної травматології, що зображає людину, яка переламує пополам милицю — як символ перемоги над хворобою.
У цілому, місця для встановлення пам'ятників обираються згідно з самою специфікою монументів. Знаки уваги від інших міст та скульптури, які стосуються історії безпосередньо міст Донецької області, ставляться або в центрі, або біля будівель міських рад. Крім того, поруч з новими пам'ятниками цілком мирно сусідують старі. При цьому донеччани анітрохи не протестують проти них. Як правило, ці пам'ятники за старою традицією посідають «найпрестижніші» місця — центральні площі, бульвари, сквери. Втім, потрібно відзначити, що до старих монументів належать не лише численні пам'ятники Леніна, але й знаки пам'яті про класиків — Олександра Пушкіна, Тараса Шевченка... Як повідомила «Дню» головний фахівець управління культури Донецької облдержадміністрації Світлана Азарова, ці монументи ніколи не будуть знесені. За її словами, Донбас завжди відзначався толерантністю до героїв радянської епохи, тому ніхто й ніколи не зробить замах на однакові пам'ятники Леніну, які стоять на вулицях донецьких міст.
