Днями Президент України підписав Закон «Про утвердження загальнонаціональної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД на 2009—2013 роки». На програму виділено усього три мільйони гривень — це вдвічі менше, ніж потрібно, кажуть фахівці. Торік Міністерство охорони здоров’я України зареєструвало майже 21 тисячу нових випадків СНІДу — це на 15% більше, ніж у попередньоьому році. Ситуацією в Україні, яка, як відомо, є одним з лідерів Європи за кількістю ВІЛ-інфіковних, стурбована й міжнародна спільнота. Два роки тому уряди України та Німеччини підписали меморандум про співпрацю — щоб зменшити рівень захворюваності в нашій країні. Німецька сторона виділила Україні три мільйони євро терміном на 2008—2010 роки. На що саме витрачається мільйон щороку, «Дню» розповіла координатор проекту «Німецько-українська партнерська ініціатива з питань подолання ВІЛ/СНІД» Саманта СОКОЛОВСКІ.
— Пані Саманто, чому ваша організація вирішила допомагати Україні боротися з такою проблемою, як ВІЛ/СНІД?
— У вересні 2007 року Федеральний міністр охорони здоров’я Німеччини Улла Шмідт та міністр охорони здоров’я України Юрій Гайдаєв наго-лосили на значенні німецько-українського співробітництва, підписавши спільну заяву в галузі охорони здоров’я з го-ловним напрямом у подоланні ВІЛ/СНІД. Наша ціль — не впроваджувати у вас проекти, що вже мали успішні результати в Німеччині, а пристосувати їх до української ситуації. Зміст нашого партнерства — обмін досвідом, наприклад, між центрами охорони здоров’я, туберкульозними та наркологічними диспансерами, неурядовими організаціями в галузі обслуговування пацієнтів тощо. Також нас турбує, що погіршити ситуацію може економічна криза: зростуть ціни на ліки, які Україна закуповує за кордоном, спровокувати різкий сплеск епідемії може і підвищення ціни на презервативи. Однак вплинути на це наша організація не в змозі.
— Наскільки відрізняється рівень захворюваності на ВІЛ/СНІД в Україні та Німеччині?
— Показник захворюваності визначається з урахуванням загальної кількості населення у державі. У Німеччині проживає удвічі більше людей, ніж в Україні, але ваша держава є країною, де рівень ураження СНІДом дуже високий — 1,63% інфікованих від усієї кількості населення. У Німеччині ми рухаємося в напрямі зменшення і маємо менше ніж 0,1%. Та й уражені епідемією зовсім різні соціальні групи людей. Наприклад, група ЧСЧ (чоловіки, які мають інтимні стосунки з чоловіками) у Німеччині нині вважається найбільш ризикованою, кількість хворих серед таких людей зростає. Наразі фахівці GTZ (Німецьке товариство технічного співробітництва) разом із експертами МОЗ України створили робочу групу, яка розробляє українську національну інформаційну кампанію. Підхід — розробити нові методи боротьби з епідемією з урахуванням знань та досвіду фахівців обох країн.
— Які саме проекти буде впроваджено в Україні?
— Минулого року в Україні провели десять спільних проектів, у яких брали участь експерти з німецької та української сторін. Фінансування проектів в Україні бере на себе повністю міністерство охорони здоров’я Німеччини. Насамперед це були профілактичні заходи, що передбачають безкоштовний та анонімний доступ до ВІЛ-тестування та консультацій у профільних закладах. Один із проектів було спрямовано на те, щоб запровадити нову систему моніторингу за тим, як проходять лікування ВІЛ-інфіковані. Необхідність проекту зумовлена тим, що у квітні 2008 року Міністерство охорони здоров’я України наказом утвердило нові звітні форми для моніторингу пацієнтів. Також протягом усього року ми проводили навчання спеціалістів, організовували навчальні поїздки у німецькі заклади для обміну досвідом між спеціалістами. Завдяки цьому проекту значно удосконалюється спостереження за лікуванням пацієнтів у кожному регіоні. Це необхідно для того, щоб планувати дії країни щодо припинення епідемії, наприклад, закупівлі препаратів. Цей проект продовжуватиметься й цього року. В цілому програми реалізуються в Донецькій, Вінницькій, Тернопільській, Чернівецькій та Хмельницькій областях. Приміром, у Чернівецькій області триває акція «Підвищення кваліфікації вчителів з теми ВІЛ/СНІДу». Працівники Інституту прикладних досліджень, розвитку та підвищення кваліфікації м. Фрайбург провели навчання вчителів з різних шкільних дисциплін (біології, фізкультури, основ охорони здоров’я, шкільних психологів тощо), які займатимуться профілактикою у школах, тобто розповідатимуть дітям на тематичних уроках про цю проблему з фізичної, психічної та соціальної точки зору. Адже діти повинні знати, яким шляхом передається інфекція, як цього уникнути і, врешті-решт, що робити в разі інфікування.
— А чому цей проект триває саме у Чернівецькій області, адже тут ситуація з епідемією не найгірша в Україні?
— Хоча цей регіон не належить до числа тих, де рівень епідемії надзвичайно високий, але темпи фіксації хвороби у порівнянні з минулими роками значно зросли. Тут ще немає ВІЛ-інфікованих дітей, які ходять у школу, але, за даними місцевого управління охорони здоров’я, в області є шестеро інфікованих дошкільнят. А значить, незабаром вони ввіллються у шкільне середовище. Багато людей, зокрема, й учителів, не досить обізнані з цією проблемою. Дехто з педагогів боїться говорити з дітьми на цю тему, вважаючи її табуйованою. Але найстрашніше те, що люди думають, ніби знають усе про хворобу. Насправді ж на побутовому рівні існує дуже багато міфів та викривлень, які треба спростувати.
— Яких результатів вже вдалося досягти у рамках партнерської ініціативи?
— GTZ працює з МОЗ над розробкою національної інфор-маційної кампанії з профілак-тики ВІЛ/СНІД. Свою підтримку МОЗ України надали Інститут ім. Роберта Коха та Федеральна агенція просвіти з питань здоров’я. На Донеччині за підтримки Бохумського центру допомоги хворим на СНІД проводяться курси з підвищення кваліфікації медсестер, які працюють із пацієнтами вдома. Також впроваджено програму «Послідовність у студентській профілактиці ВІЛу». У тісній співпраці з Донецьким медичним університетом та іншими медичними ВНЗ України в Донецьку проводяться інформаційні семінари для 1500 підлітків, а також розробляється спільна програма профілактичних заходів. Цього року ми будемо працювати за кількома напрямками: епідеміологія та профілактика, як первинна, так і вторинна. Також розпочнеться новий проект, цільова аудиторія якого — жінки. ВООЗ з’ясувала, що жінки є однією з груп високого ризику в плані зараження вірусом, тому ми вважаємо за необхідне працювати в цьому напрямі. Наразі деталі проекту ще обговорюються. Але кожен проект повинен досягти поставлених завдань, адже їхня спільна мета — покращити ситуацію в Україні.
