На території країни мешкає близько двох тисяч чорних лелек. Як для червонокнижного виду, ніби й чимало. Але світова тенденція свідчить, що популяція птаха скорочується. Впливають клімат і ведення лісового господарства. Щоб створити більш-менш комфортні умови для проживання рідкісних птахів, у Міністерстві екології та природних ресурсів затвердили План дій щодо збереження чорного лелеки.
Створення документа ініціювали орнітологи Державного природознавчого музею Національної академії наук України і Західноукраїнського орнітологічного товариства. Вони ж є основними виконавцями разом із Державним агентством лісових ресурсів та обласними державними адміністраціями.
Як розповів старший науковий співробітник Державного природознавчого музею НАН України Андрій БОКОТЕЙ, міністерський план дій базується на дослідженнях, які проводили орнітологи у співпраці з міжнародним фондом Ciconia упродовж 13 років. За словами вченого, чорний лелека — птах доволі таємничий, але багаторічні спостереження розкрили чимало секретів, тож тепер легше будувати програму його охорони.
Передусім міністерський план передбачає моніторинг місць гніздування, облаштування штучних гнізд, оптимізацію лісокористування, а також розведення птаха в неволі. Де живуть лелеки на Поліссі, вчені вже знають, а от відшукати лелечі гнізда у Карпатському регіоні збираються якраз у межах міністерського плану.
Заодно передбачається впровадження заходів для збереження популяції птахів. Частину з них орнітологи вже здійснюють. Приміром, встановлюють штучні платформи там, де зафіксовані випадки падіння гнізд. Також поліпшують гідрологічний режим біля місць гніздування. Через зміни клімату останніми роками пересихають неглибокі потічки, а це — основне місце поживи для чорних лелек. Тож природоохоронці викопують невеликі канавки біля лелечих гнізд.
Крім цього, дослідники встановлюють фотопастки у гніздах чорних лелек, щоб простежити перебіг їхнього гніздового періоду й виявити небезпеки для пташенят. Ці роботи продовжаться й надалі.
Та головне — міністерський проект зменшує охоронні зони довкола лелечих гнізд із тисячі метрів у радіусі до 500 метрів. Орнітологи коментують, що такі великі охоронні зони, як раніше, ніде у світі не практикуються.
«План дій з охорони чорного лелеки — це перший державний документ. Раніше було декілька таких планів, але вони не пройшли всі законодавчі етапи, — додає Андрій Бокотей. — Тепер проторований шлях для інших 57 видів червонокнижних птахів. Для них просто необхідні подібні плани дій, адже це велика наукова праця, в якій детально розписана поведінка, біологія виду, негативні фактори, що впливають на цей вид, і заходи для збереження популяції».
