Процес розвитку ринкових відносин в Україні все більше явно висуває на перший план проблеми взаємовідносин держави та підприємців. На жаль, у підсвідомості значної частини українських громадян, здається, непохитно затвердився неприпустимий, як для нормальної європейської держави, стереотип «таїнства» і повної безконтрольності, у всій повноті її вияву, органів влади. Події, котрі розгорнулися на Центральному чернігівському ринку, вельми показове тому підтвердження.
У двох словах нагадаємо історію конфлікту, апогеєм якого стала акція протесту близько 140 чернігівських підприємців біля стін посольства США в столиці України. Як повідомили «Дню» в міськадміністрації Чернігова, головною проблемою, що викликає невдоволення бізнесменів, стало будівництво торгового центру на території, яка примикає безпосередньо до Центрального ринку міста. Розпочато ці роботи було ще десять років тому: згідно з рішенням міськвиконкому, в 1991 році Чернігівському об’єднанню пивобезалкогольної промисловості був даний дозвіл на проведення проектних робіт з будівництва кафе у районі ринку. Через три роки була виділена земельна ділянка під будівництво цього об’єкта. «Рік тому, — відзначила «Дню» начальник управління архітектури та містобудування міськвиконкому Чернігова Тетяна Мазур, — замовники (підприємства «Топ-Сервіс» і «Юніком») запропонували замість кафе побудувати магазин «Промтовари». Мабуть, це краще рішення, і виконком дав дозвіл на коректування проектної документації на будівництво Торгового дому». «При цьому, у «Топ-сервіс» з «Юніком», з одного боку, і ринкових підприємців — з іншого, виникли суперечки за землю, оскільки на майданчику, котрий примикає до території ринку, мало місце несанкціоноване будівництво. Свої права на цю землю замовники затвердили рішенням Арбітражного суду. З їх боку всі правові аспекти витримані, і претензій до них немає», — підкреслила вона.
Разом з тим, ще до початку будівельних робіт торговці неодноразово виражали свою незгоду з діями фірм-замовників і міської влади. Наприклад, минулого місяця під час масових акцій протесту чернігівські підприємці поховали, у прямому значенні цього слова, Конституцію України і можливість займатися чесним бізнесом у нашій країні. При цьому, цікаво, ніяких претензій до податкової, правоохоронних та інших контролюючих органів чернігівські підприємці не висували. Більше того, за їх словами, «у цьому відношенні їх все влаштовує».
Головним яблуком розбрату у відносинах між представниками торгових кіл Чернігова та місцевими органами влади, як з’ясувалося, стало будівництво Торгового дому в районі Центрального ринку. А початок будівельних робіт (2 липня) розпалив і без того конфліктну атмосферу в місті. Ситуацію ускладнив ще й дощ, через який стався обвал піщаного грунту. Будівництво внаслідок цього незаплановано «зачепило» територію ринку, що й привело до вельми сумних наслідків: 45 торговців були змушені покинути свої робочі місця, 12 місць просто перестали існувати. Як сказала «Дню» підприємець Ольга Гаврилова: «другого числа я вийшла на роботу. Прийшла на робоче місце. Там, де був мій робочий стіл — виритий котлован. Мого прилавка взагалі не було. Залишився один каркас. Ні даху, ні піддонів, нічого. Крайні столи висіли над проваллям. А близько 10 робочих місць взагалі були відсутнi». «У товар гроші вкладені, патент оплачений, місце оплачене, камера зберігання оплачена, все оплачене, а як працювати невідомо. Надали нам місця, але покупці туди не доходять. Я там не торгую і не заробляю. Навіть на місце не заробляю», — підкреслила вона.
Т. Мазур стверджує, що місцева влада та замовники будівельних робіт робили все можливе і навіть більше, щоб вирішити виниклі проблеми: «Топ-Сервіс» надав 12 нових прилавків, міськадміністрація виділила місце для них у вже оновленій частині чернігівського ринку. Однак потерпілі підприємці відмовилися прийняти все це. Відповідаючи на запитання кореспондента «Дня», Т. Мазур сказала, що «остаточно проблема на Центральному ринку буде розв’язана після того, як буде закладено підмурівок і будівельні роботи вийдуть на нульовий рівень. Тоді можна буде побудувати розмежувальну стіну між ринком і Торговим домом». «Чим більше підприємці будуть перешкоджати цьому, тим довше триватиме це будівництво», — підкреслила вона. Згідно з висновками будівельної комісії, опір торговців значно ускладнює будівельні роботи, котрі ведуться переважно вночі і по понеділках (щоб, за словами Т. Мазур, не заважати роботі ринку).
Але у чернігівських підприємців є свій резон. Адже для більшості з них торгівля на ринку — єдина можливість прогодувати себе і свою родину, а обіцянки місцевої влади і «поганих» організаторів будівництва повернути все на круги своя через деякий (нехай навіть незначний) час — не більше, ніж пусті слова.
Тим часом, очевидно, що така, можливо, не зовсім виправдана, але надзвичайно життєва, а тому і принципова позиція значною мірою ускладнює можливість конструктивного діалогу органів влади з чернігівськими підприємцями. Більше того, за словами Т. Мазур, всі наші спроби врегулювати конфлікт на Центральному ринку просто залишаються без уваги. До речі, таке «взаєморозуміння» місцевої влади і підприємців найбільш негативно відбивається на розвитку і реконструкції чернігівського ринку загалом. Як відзначила «Дню» Т. Мазур, «наш Центральний ринок уже давно вимагає реконструкції. З цією метою ми вже провели два тендери, котрі об’єднання підприємців Центрального ринку двічі програли». «Однак, вони виразили повну незгоду з результатами тендерів і не допустили інвесторів до реконструкції ринку».
Проте і тут позиція підприємців більше ніж зрозуміла. Адже вклавши гроші у реконструкцію, інвестори змінили б не тільки «зовнішній вигляд», але й умови торгівлі на ринку (орендну плату, збір за місце і т. д.). Очевидно, що це не могло не позначитися на підприємцях і, з цілком зрозумілих причин, викликало опір з їх боку.
Хоч-не-хоч виникає запитання: «Невже не існує нормального, цивілізованого способу вирішити ці проблеми, інакше, як на акції протесту біля стін американського посольства?» Ось, що думає з цього приводу місцевий підприємець Галина Василенко: «Наша держава не зважає на нас. Нас показують, як купку блазнів, які вирішили розважитися, з’їздити до Києва, постояти біля американського посольства. Люди, які знаходяться при владі, абсолютно не цікавляться тим, чим живуть люди, які стоять нижче за них. Ця акція була криком відчаю!»
