Новий рік у самісінькому серці столиці в ніч на 1 січня відсвяткували близько 400 тисяч осіб. У перші години нового тисячоліття майдан Незалежності буквально позеленів від порожніх пляшок з-під шампанського та битого винно-горілчаного скла. По допомогу до медиків у новорічну ніч на Хрещатику звернулося 29 осіб. 5 громадян виводили зі стану сильного алкогольного сп’яніння в реанімації кризового наркологічного відділення. Порохом від петарди трохи обпекло очі 22-річній «снігурочці». Ще 10 травмованим дітям промили очі й дезинфікували «поранення» від ялинкових гілок. Корки від шампанського летіли в потрібному напрямку — обійшлося без травм. Масштаби головної «гулянки» біля сяючого моста тисячоліть не залишали сумнівів у тому, що ХХI століття для багатьох українців розпочалося з традиційного похмільного синдрому.
...У роки «пізнього гуляння» від хронічного похмілля й алкогольних розладів в Україні страждало близько 800 тисяч офіційно зареєстрованих хворих на алкоголізм. А нині, коли населення країни щороку скорочується в середньому на півмільйона, ця цифра наближається до 1 млн. Про реальну картину алкоголізації населення свідчить кількість споживаного зілля, яка 1999 р. становила 12 літрів абсолютного алкоголю (або еквівалентного йому спирту) на одного жителя України, включаючи немовлят. До них слід додати 11 середньостатистичних пляшок звеселяючої рідини домашнього виготовлення. За статистикою, лише 8- 10% людей в Україні сповідають тверезість, 20—25% дотримуються тактики помірно-культурного пиття, 30—35% грішать пияцтвом і 25—30% страждають від важких форм алкоголізму з усіма випливаючими з цього наслідками. Внаслідок масового залучення до традицій гуляння 60% малюків народжуються, зазначають вчені, позбавленими природного, генного захисту від алкоголю, що супроводиться, зокрема, відсутністю блювотного рефлексу. Із цієї ж причини щороку понад 500 новонароджених у 2,5 мільйонній столиці народжуються олігофренами.
Про це розповів «Дню» нещодавній учасник ток-шоу «Табу» (опонент у нього був серйозний — заступник директора лікеро-горілчаного концерну «Еванс»), заступник голови Київської організації спілки тверезості та здоров’я Василь Бугар. За класифікацією ВООЗ, уточнив він, лише люди, які зовсім не п’ють, можуть носити високе звання непитущого. Ті, хто вживає розумну «дозу» (100 грамів чистого алкоголю, що містяться приблизно в 250 грамах горілки) декілька разів на місяць, вважаються такими, що культурно вживають. Порушники норми, за суворими критеріями ВООЗ, відносяться до категорії п’яниць і алкоголіків. Найпоширеніші хвороби таких людей — цироз печінки, захворювання шлунково-кишкового тракту та серцево-судинної системи, склероз, статева слабкість і, нарешті, гострий алкогольний психоз (біла гарячка), ласкаво названа «білочкою». Якщо 1979 року смертність від цирозу печінки й отруєнь алкоголем становила в Україні близько 7 тисяч осіб, то сьогодні кількість жертв власної слабкості перевалила за 10 тисяч. До речі, в четвірку лідерів щодо кількості захворювань на алкогольні розлади 1999 року увійшли Рівненська (250 осіб на 100 тис.), Київська (176 осіб), Кіровоградська (152 особи) і Сумська (139 осіб) області. Замикає цей рейтинг Київ — 23 особи на 100 тис.
Хтось дотепно назвав алкоголь свого роду анестезією, що дозволяє пережити операцію під назвою життя. «Вічний напій», підтверджують медики, викликає прихильність до себе функцією адаптогену. Однак основна причина нездорової схильності до алкоголю, переконаний В.Бугар, — низька культура пиття й неосвіченість. Адже істота розумна не може не розуміти, вважає він, що причини, які спонукають до згубної пристрасті, а їх у тих, хто п’є, нараховується не менше ніж 60, насправді разом із парами алкоголю не випаровуються. До речі, болісно згадувати про причини «фестивалів» колишнім завсідникам ліквідованих витверезників. Із січня 1999 року вони знаходяться в руках медиків. Коли безкоштовно, а коли й за солідну суму — у приватній клініці послуги коштують, каже В.Бугар, близько 400 грн.
За словами співрозмовника «Дня», протипоставити «привабливому» образу людини з пляшкою та сигаретою, ставлення суспільства до якої є співчутливо-легковажним, можна лише ідеал здорового й тверезого героя нашого часу. Його можна формувати, підключивши всю просвітницько-освітню міць культури, мистецтва, медицини. Крім того, слід запропонувати щось натомість: доступні спортивні й тренажерні зали, клуби, індустрію здорових і культурних розваг і відпочинку.
Утихомирити «змія», на думку В.Бугаря, можна також, прищеплюючи традиції помірного культурного пиття якісних напоїв, розуміння звичаїв гуляння як бесіди, а не п’яного розгулу. В київській спілці пішли шляхом ранньої профілактики захворювання. Причому три шкільні уроки проводяться з дітьми 2—3 класів, а 4-й — з їхніми батьками. Інколи діти здивовано перепитують, невже той чи інший градусомісткий напій — теж алкоголь? А отримавши завдання зобразити на аркуші паперу картинку, що символізує вдячність, 35—40% хлопців малюють пляшку або просто виводять слово «Горілка».
Повсюдна реклама «старого друга» та національні особливості вживання «адаптогенів» програмують у покоління «Пепсі» небезпечні звички, які, як вважає В.Бугар, ведуть до виродження нації. Без державної підтримки з такою «зброєю масового ураження», що вбиває повільно, не впоратись, але національна програма боротьби з алкоголізмом досі виношується в надрах Міністерства охорони здоров’я. Тим часом, 41 млрд. із «хвостиком» грн. держбюджету України на нинішній рік обіцяє бути під добрячою «мухою», адже понад 9 млрд. грн. планується отримати від продажу лікеро-горілчаних виробів.
