Першими, хто відреагував на рекламу, стали бізнесмени з Полтави — немолода пані-підприємець та її молодий помічник (так вони представилися харків’янину в телефонній розмові). Обговоривши по телефону умови майбутньої операції, бізнес-партнери запросили харківського комерсанта до міста на Ворсклі, пообіцявши, що на місцевій птахофабриці він без проблем, за їхнього посередництва, зможе отримати потрібний йому товар. Проте перший візит жителя Харкова на Полтавщину виявився невдалим: як йому пояснили посередники, вийшло нестикування з постачальниками. Бізнесмену запропонували прибути до Полтави через декілька днів з необхідною тарою і грішми. В призначений день харків’янин зранку з нетерпінням чекав посередників біля прохідної птахофабрики. Вони не змусили чекати на себе...
З розкішної білої іномарки, яка підрулила просто до входу, вийшли пані бальзаківського віку та її молодий колега. Пані особисто зголосилася оформити всі потрібні папери і, взявши в харківського бізнесмена близько п’яти тисяч доларів, упевнено рушила через прохідну. Повернувшись хвилин за двадцять, посередниця врочисто вручила харківському комерсанту завірену за всією формою накладну і, побажавши успіхів на комерційній ниві, поїхала собі, залишивши його з помічником. Задоволений бізнесмен, не зволікаючи, пішов з отриманим документом на склад підприємства, прагнучи якнайшвидше отримати жадану продукцію. Проте на його превеликий подив, на складі з’ясувалося, що отримана ним платіжка — цілковита фікція з підробними печатками та штампами. Поки харків’янин опам’ятався, супроводжуючий його молодший із посередників тихенько «випарувався» слідом за своєю напарницею, наперед смакуючи, як скористається своєю часткою з п’яти тисяч отриманих на «халяву баксів».
Правоохоронці, до котрих звернувся безталанний бізнесмен, незабаром з’ясували, що квартиру, де укладали угоду, на півмісяця наймали зниклі шахраї. Поки співробітники міліції шукають зловмисників, комерсанту-невдасі залишається розмірковувати про те, що бізнес — це справа серйозна і не терпить простаків...
