Червень 2015 року, мабуть, запам’ятається мешканцям Києва й Київщини та й усієї України, пожежею на нафтобазі «БСРМ-нафта», що тривала понад тиждень у селі Крячки Васильківського району на Київщині. Одна з найбільших техногенних катастроф за часи незалежної України забрала п’ять людських життів, п'ятнадцять людей зазнали опіків тяжких опіків. Прямі й непрямі збитки довкіллю та здоров’ю населенню ще належить оцінити, як належить знайти й покарати винних у тому, що сталося. Так само всім нам належить зробити висновки, шукаючи відповідь на питання «Як таке могло статися?»
За чорним димовим стовпом та повідомленнями з місця катастрофи у вітчизняному інформаційному просторі майже непоміченими залишилися події, спрямовані саме на попередження екологічних негараздів і мобілізацію відповідальності суспільства перед сьогоденням і майбутнім.
До них, насамперед, належить Всесвітній день довкілля
Нагадаємо, що у 1972 р. Генеральна асамблея ООН оголосила 5 червня Всесвітнім днем довкілля з метою поглиблення усвідомлення світовою громадськістю власної відповідальності за стан та безпеку навколишнього середовища. Саме у цей день відкрилася Конференція OOН з довкілля людини (Стокгольм, 1972 р.), яка передувала створенню Програми Організації Об’єднаних Націй з проблем довкілля (United Nations Environmental Program, або UNEP).
До щорічних кампаній з нагоди Всесвітнього дня довкілля долучаються уряди й міжурядові та неурядові організації усіх рівнів, представники бізнесу, профспілок, освіти, науки з понад 100 країн світу. Головна ж мета полягає в заохоченні людей зробити цього дня хоча б невеликий крок в напрямі забезпечення якісного довкілля та для об’єднання індивідуальних зусиль заради збереження нашого спільного дому.
Щороку для відзначення Всесвітнього дня довкілля ЮНЕП обирає якусь ключову тему. Цього року – це збалансоване споживання, в основі якого лежить турбота про Землю, довкілля, природні ресурси. Адже безпосереднім наслідком зростання народонаселення та виробництва на планеті є збільшення споживання природних ресурсів, з одного боку, та зростання обсягів відходів споживання, – з іншого.
За даними Світової мережі екосліду («Global Footprint Network»), у 2014 році станом на 19 серпня (так званий Earth Overshoot Day), тобто менше, ніж за 8 місяців, людство вичерпало максимально допустиму кількість відновлюваних ресурсів планети. Це означає, що решту року ми використовували ресурси в борг. Прикметно, що з кожним роком термін перевищення використання природних ресурсів скорочується, а розрив між споживацькими потребами населення та можливостями планети стрімко зростає. Межу, що позначає баланс між споживанням та ресурсними можливостями планети було порушено всередині 1970-х.
Тепер чимало природних екосистем Землі стрімко наближаються до того рівня виснаженості, за яким їхня деградація стане незворотною. Як наслідок, скорочуються можливості природних систем життєзабезпечення – підтримання сталості клімату, родючості ґрунтів, очищення води й повітря тощо.
Згідно прогнозам ЮНЕП, якщо людство й надалі дотримуватиметься теперішніх стереотипів споживання та виробництва, а чисельність населення сягне 9,6 мільярдів, то до 2050 року нам не вистачить і трьох планет, щоб підтримати життя й споживання.
Збалансоване виробництво та споживання передбачає не лише урахування біологічних можливостей екосистем продукувати біоресурси та абсорбувати й переробляти відходи людської діяльності, а й бути СПРАВЕДЛИВИМ. Відповідно до даних ЮНЕП, щороку в економічно розвинених країнах йде у відходи приблизно стільки ж продуктів харчування, скільки їх виробляється в африканських країнах, південніше від Сахари. Загалом щороку втрачається понад половину світового врожаю зернових, що у 2009 – 2010 роках складало біля 2,3 мільярдів тон. «Лідером» з марнування продуктів харчування є США, де втрачається, псується, викидається біля 30–40% їжі, або понад 9 кг їжі на кожну людину щомісяця. Водночас для багатьох країн, де населення хронічно потерпає від недоїдання, саме поняття «втрати продуктів харчування» є чужим і незрозумілим. Та й у самих США не кожний громадянин має можливість для нормального харчування.
Важливим аспектом збалансованого та справедливого споживання є зменшення загальної кількості відходів, а поводження з відходами належить до глобальних екологічних проблем і тісно пов’язане з іншими глобальними екологічними й соціально-економічними проблемами сучасності. Зростання кількості відходів спричинюється стрімким розвитком урбанізаційних процесів, промисловим виробництвом та іншими видами діяльності. У 2007 р. на країни Організації економічної кооперації та розвитку (OECD) припадало 650 млн. т муніципальних відходів, які щорічно збільшувалися на 0,5–0,7%, причому 5–15% з них припадало на відходи від електрики та електроніки (е-відходи, або e-waste). Привертає увагу й тенденція зростання кількості відходів від електрики та електроніки (е-відходи) у країнах, що розвиваються. Очікується, що в світовому масштабі країни, що розвиваються, продукуватимуть до 2016 р. е-відходів удвічі більше, ніж розвинені країни. Ці прогнози пов’язані, по-перше, зі стабілізацією ринку та удосконаленням політики й практики поводження з відходами в економічно розвинених країнах; по-друге, зі зростанням споживання відповідної групи товарів за умов відсутності технологій утилізації відходів у країнах, що розвиваються.
Тому головне завдання людства – навчитися жити, розвивати економіку й задовольняти свої потреби в межах можливостей планети, тобто навчитися розумно й ощадливо використовувати ресурси, а для цього потрібно переглянути моделі виробництва та споживання, здійснивши перехід від моделей зростання до розвитку, тобто акцентуючи увагу не на кількісних, а на якісних показниках життя.
Гасло цьогорічного Всесвітнього дня довкілля «Сім мільядрів мрій. Одна планета. Споживай з турботою» звернене до кожного з нас. І це означає, що люди мають мріяти не лише про нові автівки чи найсучасніші електронні гаджети, а насамперед про чисту планету, і не лише мріяти, а й діяти.
8 червня – Всесвітній день океанів, заснований ООН не лише для того, щоб відзначити важливу роль світового океану в життя планети та усіх її мешканців, а й діяти заради його збереження. Цьогорічне гасло: «Здоровий океан, здорова планета», адже світовий океан – це легені Землі. Океан забезпечує підтримання глобального клімату, біорізноманіття, харчової безпеки населення. Але сьогодні вчені та громадськість б’ють на сполох через неспинне зростання рівня забруднення океану, у тому числі різними пластмасами, які перетворюють могутню стихію на «пластиковий суп». Більшу частину їх становлять пластикові пакети та пляшки, що були викинуті на суходолі. Сміттєві плями вже покривають біля 40% океанічної поверхні, призводячи до загибелі мільйонів морських мешканців.
Тому кожна відмова від використання пластикового пакету – це турбота як про безпосереднє довкілля, так і про світовий океан. Особливо важливо про це пам’ятати тим, хто проводить дозвілля на березі ріки чи моря.
17 червня – Всесвітній день боротьби з опустелюванням. В широкому сенсі під опустелюванням мають на увазі не лише наступ піщаних дюн на родючі землі, а деградацію родючих земель, втрату їхньої продуктивності, збіднення та втрату цінних природних екосистем (саван, лісів, оазисів).
Посушливі землі становлять біля 41% суходолу, але якщо до них застосовувати відповідні агротехнічні прийому, турбуватися про них, то вони віддячать людям за турботу. Тому гасло Всесвітнього дня боротьби з опустелюванням є закликом до турботи про землю, яка годує кожного з нас: «Немає такого поняття як безкоштовний обід. Інвестуйте в родючість ґрунтів!». А інвестиції можуть бути найрізноманітніші: це й екологічно збалансовані аграрні практики, органічне землеробство, турбота про ліси, степи, водойми. Зрештою – це кожне посаджене, доглянуте, збереженем дерево. А такі інвестиції до снаги кожному.
Головне, розуміти й пам’ятати, що в нашому крихкому світі все з усім пов’язане, а ми несемо відповідальність за це нашу землю.
