З Олександром Підкопаним «День» познайомився минулої осені, він саме проходив лікування у приватній клініці Києва, де медики навчились буквально вирощувати кістки зі стовбурових клітин. У березні 2014 року чоловіка мобілізували до 25-ї окремої Дніпропетровської повітряно-десантної бригади, а у вересні того ж року Олександр отримав поранення: автомобіль, у якому він їхав з товаришем, потрапив під гранатометний обстріл. Найбільше постраждала п’яткова кістка. Лікування у госпіталях і понад два десятки операцій хороших результатів не дали.
Коли Олександр почув про проект з вирощування кісток для бійців АТО, вирішив спробувати. І не жалкує. Зараз чоловік водить автівку, займається домашніми справами, влітку працював на власній пасіці, а тепер готує документи, щоб влаштуватись на роботу у місцевий військкомат. До цього додалось виховання сина — місяць тому у родині Олександра з’явився Богданчик.
ЗАБЛОКОВАНА ЗГОДА
Якби не допомога волонтерської організації «Народний проект», яка збирає кошти на лікування військових, Олександр досі ходив би на милицях. Рік тому керівництво клініки та волонтери ініціативи просили державу створити відповідну програму, щоб лікувати бійців бюджетним коштом, адже можливості активістів не безмежні. Цього року така державна програма з’явилась, її кошторис — 150 мільйонів гривень, ідеться про фінансування регенеративних технологій загалом, із цієї суми на операції бійцям АТО із застосуванням стовбурових клітин передбачено 16 мільйонів гривень.
Наразі Міністерство соціальної політики, котре схвалило створення відповідної держпрограми, отримало 11 заявок від бійців, що хочуть нею скористатись. Якщо не виростити їм нові кістки, імовірно, їм загрожує ампутація. Та щоб кошти пішли за призначенням, потрібно погодження Міністерства охорони здоров’я. Однак відомство у цьому відмовляє.
«МЕТОД, ПО СУТІ, НАРАЗІ Є ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИМ»
Заступник виконувача обов’язків міністра охорони здоров’я Олександр Лінчевський вважає технологію з вирощування кісток експериментом. «Команда Міністерства охорони здоров’я визнає пріоритет доказової медицини і працює над тим, щоб українські лікарі у своїй практиці керувалися основними принципами медицини, заснованої на доказах. На сьогодні ніде в світі не підтверджено, що використання стовбурових клітин при лікуванні незрощених переломів дозволяє ліквідувати більший дефект, ліквідувати його надійніше, тобто зменшити кількість ускладнень і пришвидшити загоєння. Немає доказових даних, що використання стовбурових клітин є кращим за комбінацію інших методів лікування дефектів кісток. Цей метод, по суті, наразі є експериментальним», — пояснює Олександр Лінчевський.
«Коли йдеться про гроші, про власне бюджетні кошти, треба розуміти, що у держави є не один пацієнт, про якого треба дбати, а усі пацієнти, яким необхідно забезпечити належне лікування. Держава не може діяти, як волонтерські організації, що адресно збирають допомогу, — продовжує заступник в. о. міністра. — Міністерство виступає проти виділення бюджетних коштів на експериментальні методи лікування. Нам видається некоректним забрати кошти у десятьох пацієнтів для того, щоб пролікувати одного експериментальним методом з недоведеною ефективністю. І усі повинні зрозуміти, що у жодній державі світу подібне експериментальне лікування не фінансується державою. Не буде цього і в Україні».
«МОЖЕМО ГУРТОМ ПОКАЗАТИ МІНІСТЕРСТВУ РЕЗУЛЬТАТИ»
З одного боку, чиновники мають рацію, бо фінансувати недоведені методи лікування — це ризик і безвідповідальне витрачання державних грошей. Але історії 60 бійців, котрі вже пройшли лікування з використанням стовбурових клітин, — це реалії. Можливо, це технологія майбутнього, у яку зараз треба повірити, якщо є необхідність — перевірити.
Як пояснив координатор соціального проекту "Біотех-реабілітація поранених" Станіслав Кушнаров, посилання міністерства на відсутність клінічних протоколів для лікування цим методом, не має підґрунтя, оскільки таких протоколів не існує ні для методики вирощування кісток, ні для інших методик в ортопедії та травматології. А сама держава наразі не проводить жодних досліджень у цій сфері.
«Для розблокування ініціативи та виділення бійцям державних грошей на лікування, достатньо прописати, що в регенерації допускається використання методів профілактики, діагностики, лікування та реабілітації, дозволених до застосування центральним органом у сфері охорони здоров’я», — доповнює Станіслав Кушнаров.
Через спротив МОЗ наразі фінансувати проект відмовились два потужних спонсори. Йдеться не лише про втрачені сотні тисяч гривень, а й про нівельовані шанси на одужання. Олександр Підкопаний резюмує: «МОЗ вважає, що у госпіталях можна зробити все найкраще, але там навіть таких технологій немає. Може, це така конкуренція, щоб самим впровадити подібну методику. Знаю хлопців, яким ця технологія теж допомогла. І це не експеримент — можемо приїхати усі гуртом до міністерства і довести, що результати справді є».
