Нещодавно адміністрація Клінтона пишалася найдивовижнішою зустріччю, що могла будь-коли відбутися у Білому домі.
Очевидці розповіли, що 21 грудня 1970 року Преслі несподівано прилетів до Вашингтона, щоб вручити президентові недоладного листа на п'яти сторінках.
Піонер рок-н-ролу також хотів подарувати Ніксонові хромований кольт 45 калібру й отримати повноваження федерального агента по боротьбі з наркотиками.
Преслі прибув у пурпуровому велюровому плащі, тісних штанях, білій сорочці з високим комірцем із незастебнутими верхніми гудзиками. На грудях висів золотий медальйон, а на поясі золотий пасок завширшки з автошину.
Попри постійне вживання наркотиків, що їх йому приписували лікарі і що зрештою спричинилося до його смерті 1977 року, Преслі за будь-якої нагоди засуджував уживання наркотиків, які продавалися незаконно.
Зустріч відбулася за кілька місяців до того, як Ніксон встановив "жучки" в овальному кабінеті, тому що розмову не записали на магнітофонну стрічку. Втім відомо, що Ніксон зізнався Преслі, ніби той має більший вплив на молодь, аніж уряд. Будучи параноїком, Ніксон, мабуть, помітив схожі симптоми у Преслі. Президент тричі наголосив, що Преслі важливо підтримувати довіру, яку він має серед молоді. Вони домовилися зберігати цю зустріч у таємниці. Ніксон погодився надати Преслі значок почесного агента федерального бюро по боротьбі з наркотиками. Преслі дуже зрадів і обняв президента, що вочевидь було несподіванкою для Ніксона. Він якось незграбно поплескав співака по плечі. Бад Кроу колишній помічник президента пригадує: "Це була одна з найнеймовірніших зустрічей, що коли-небудь могла відбутися в Білому домі. Це неймовірно, щоб ви приїхали до Вашингтона, вручили листа президентові й за три години зустрілися з ним". Джеррі Шиллінг, колишній охоронець Преслі, нині кінопродюсер, сказав: "То була духовна зустріч двох чоловіків, що перебували на вершині слави й одночасно були самотніми". А щодо кольта 45 калібру, то його спершу перевірила таємна служба, і тепер він гордість Ніксонової бібліотеки.
12 червня цього року колишній президент Америки Картер, висловив припущення, що він, можливо, міг урятувати Елвіса Преслі, який за декілька тижнів до смерті зателефонував йому, верз казна що, його речення були зовсім незв'язними", - розповів Картер журналові "Нью-Йоркер". Він сказав, що терпляче намагався відволікти Преслі від параноїдальних оман і страху перед "темними" зловісними силами.
