ЯКБИ НЕ ФЛЮОРОГРАФІЯ...
Захворювання це підступне і жорстоке. Людина може роками почуватися абсолютно здоровою і жити повноцінним життям. А тим часом черв’ячок недуги поступово і непомітно точить організм зсередини. І явні ознаки її: сухий кашель і кровохаркання — частіше за все проявляються лише тоді, коли хворий знаходиться вже на межі мiж життям і смертю.
Юрій Жуков — кремезний, здоровий на вигляд чоловік років п’ятдесяти, на обличчі рум’янець, в очах причаїлися веселі вогники.
— Почуваюсь я чудово — говорить Юрій Романович, усміхаючись. — Жодних симптомів хвороби — все чудово! І якби не профілактичний огляд на роботі, то, напевно, і досі не знав би, що там (показує на груди) щось не так.
Працює він головним фахівцем одного з відділів інституту «Енергопроект». Вогнища хвороби в легенях Юрія Романовича виявили наприкінці жовтня під час проведення в інституті планового флюорографічного обстеження співробітників. І ось уже третій місяць він лікується на базі денного стаціонару Київського міського спеціалізованого протитуберкульозного диспансеру. А після виписки ще протягом цілого року доведеться пити антибіотики, щоб недуга відступила остаточно.
У 21-річного Анатолія Грицкевича справи набагато серйознішi. У хлопця хвороба почалася кілька років тому. Під час гри у футбол він пошкодив ногу, а через деякий час на місці травми утворилася гуля.
Лікарі виявили туберкульоз лімфовузлів. Таблетки Толя приймав нерегулярно. Крім того — часто застуджувався. А минулого літа у Анатолія виявили вогнищевий туберкульоз уже в легенях. У результаті — майже півроку по лікарнях.
— Коли назовсім додому відпустять — таблетки все одно пити постійно не буду, — каже він, — просто не вийде! Адже хочеться також жити нормально: і погуляти, і з дівчатами зустрічатися. Та й набридло вже, чесно кажучи, весь час з цими лікарями справу мати.
— Значить, дуже скоро знову опиниться в нас, — зробила свій висновок лікар Анатолія.
СЛІДАМИ ЕПІДЕМІЇ
З 1995 року Україна офіційно перебуває в умовах епідемії туберкульозу. За офіційними даними, наприклад, 1997 року на цю недугу захворіли 2488 осіб. Тільки за один рік у країні від туберкульозу помирає близько восьми тисяч чоловік. Зараз у одному Києві на диспансерному обліку перебуває 24 832 особи. А скільки ще не виявлених хворих! У основному, це люди з так званих соціально дезадаптованих груп населення.
— Так чи інакше, поширення туберкульозу безпосередньо пов’язане з соціальними умовами життя суспільства, — вважає головний фтизіатр міста Києва Леонід Вікторович Турченко. — Задовго до виникнення критичної ситуації ми прорахували прогноз по захворюваності населення на період з 1995 по 2000 рік. Попри вжиті заходи, він збувається. І темпи зростання захворюваності, на жаль, залишаються досить високими. Наприклад, торік тільки у Києві захворіла майже тисяча чоловік.
Туберкульоз завжди був чималою проблемою для країни, у тому числі і в епоху «розвинутого соціалізму». Щоправда, тоді медики досягли позитивних результатів у боротьбі з цією недугою. Протитуберкульозна служба добре фінансувалася і завжди була на висоті. Окрім того, для хворих існували численні пільги: це і надання на довгий термiн лікарняного листа (до десяти місяців), і якісне санаторно-курортне лікування, і поліпшення житлових умов. З початком перебудови увага до цієї проблеми значно знизилася. А незабаром почав стрімко знижуватися і життєвий рівень більшості людей. І в результаті, на початку 90-х років у всіх країнах колишнього Союзу туберкульоз почав швидко підіймати голову.
ПАЛИЧКА-МУТАНТ
— Туберкульоз — це соціально небезпечне захворювання, — наголошує Леонід Вікторович. — Треба пам’ятати, що це інфекція, котра передається переважно повітряно-краплинним шляхом. Туберкульозна паличка може тижнями, місяцями і навіть роками залишатися в навколишньому середовищі і зберігати свої властивості. Підхопити цю заразу можна скрізь: на вулиці, в транспорті, в метро, на роботі. Ситуація ускладнюється тим, що останнім часом мікробактерії туберкульозу навчилися пристосовуватися до ліків, тобто вони стають стійкими до хімпрепаратів. Одна з причин такого звикання — нерегулярний прийом ліків хворими. Унаслідок цього людина набуває тяжковиліковних форм хвороби. І найстрашніше — стійкі до ліків бактерії зберігають свої властивості і при зараженні ними інших людей. Це, у наш час, мабуть, ОДНА З НАЙБІЛЬШИХ ПРОБЛЕМ МЕДИЦИНИ.
І ще одне: сьогодні майже все доросле населення інфіковане туберкульозом. Тобто в організмі будь-якої людини присутні туберкульозні палички. А такі захворювання, як цукровий діабет, виразкова хвороба, алкоголізм, а також тривале вживання гормональних препаратів — ослаблюють організм загалом і можуть послужити поштовхом для розвитку туберкульозу зсередини. Як-то кажуть, де тонко — там і рветься! Тому поява таких симптомів, як пітливість, нездужання, втрата ваги, незначне підвищення температури, сухий кашель — має бути приводом до негайного звернення до лікаря.
До речі, туберкульоз може успішно прогресувати під маскою застуди, грипу та «кашлю курця».
ХВОРОБА НЕ ЩАДИТЬ НІКОГО
Від цієї хвороби ніхто не застрахований.
— Мені неодноразово доводилося стикатися з бізнесменами, які легковажно відмахувалися навіть від явних ознак хвороби, списуючи це на звичну перевтому. А в результаті — до лікарні досить часто потрапляли з уже наполовину зруйнованими легенями. Був у мене один «крутий» бізнесмен, який говорив: «Леоніде Вікторовичу, я вам подарую цілий завод, тільки зробіть щось!».
А що, скажіть, можна зробити, якщо від легень залишилася, по суті, тільки одна трахея?!
Але якщо багатії жертвують своїм здоров’ям задля величезних грошей, то звичайні люди — просто бояться втратити своє місце, роботу.
У мене зараз дуже багато таких пацієнтів. Йому кажеш: «Треба все кидати і лікуватися!» А він у відповідь: «А хто годуватиме мою сім’ю?».
Тому доки загалом не зміняться на краще соціальні умови життя в країні — чекати зниження захворюваності на туберкульоз просто не має сенсу.
