Яка у вас перша асоціація з батьківськими комітетами? Приміром, вони періодично збирають гроші на потреби класу чи школи. Хоча це наразі і заборонено в деяких регіонах країни, традиція все-таки зберігається. Тож інформацію про нібито скасування наказу Міністерства освіти і науки щодо існування батьківських комітетів частина суспільства сприйняла як звістку про зникнення поборів у закладах освіти. А якою буде роль батьків у житті школи, котра наразі переживає грандіозну реформу?
ПЛУТАНИНА В ДОКУМЕНТАХ
Активіст із Кривого Рога Віталій Фурманюк нещодавно написав на власній сторінці у «Фейсбуці», що Міносвіти скасувало свій наказ №440 від 2 червня 2004 року «Про затвердження примірного положення про батьківські комітети (ради)». ЗМІ швидко розтиражували новину, що МОН заборонило роботу батьківських комітетів. У міністерстві назвали це фейком. Адже скасовано лише старий наказ, який регулював роботу батьківських об’єднань у школі.
«МОН у межах своїх законних повноважень не мало і не має стосунку до створення чи не створення в закладах загальної середньої освіти органів батьківського самоврядування (батьківських комітетів)», — пояснювали у прес-службі Міносвіти.
У новому законі «Про освіту» передбачається наявність органу батьківського самоврядування як одного з органів управління закладом, продовжували у відомстві. Деталі того, на що батьківські об’єднання впливатимуть у школі, наразі обговорює робоча група міністерства, котра працює над ще одним важливим законом — «Про середню освіту». У міністерстві обіцяють завершити роботу над відповідним законопроектом упродовж нинішнього року.
Однак такі пояснення ще більше заплутали батьків та активістів. За словами Віталія Фурманюка, скасований наказ МОН передбачав, що загальноосвітній навчальний заклад розробляє власне положення про батьківські комітети. Бо йому це дозволяв саме вищезгаданий наказ. Виходить, тепер немає жодних нормативних актів, котрі б передбачали створення батьківських комітетів і прописували їх роботу в закладах освіти.
Оксана Макаренко: Батьківський комітет був формальним об’єднанням, яке затверджувалося наказом директора та мало узгоджувати діяльність із керівництвом школи. У такому вигляді комітети не виконували повною мірою очікування сучасних батьків. Батьківські комітети мали дорадчий голос, тобто могли тільки щось порадити адміністрації закладу. На практиці вони часто перетворювалися на організації, що збирають гроші з батьків. Ця функція була не досить приємною
«Так чим тепер керуються батьківські комітети? Бо нові положення про органи батьківського самоврядування ще не розробленні, а залучення фінансових ресурсів для забезпечення діяльності закладу покладено на піклувальну раду (стаття 29 ЗУ «Про освіту»), — пояснював у «Фейсбуці» криворізький активіст. — Звичайно, ніхто не розраховував, що МОН офіційно заборонить діяльність батьківських комітетів, але давайте скажемо правду, що правових підстав для їхньої діяльності в сучасному вигляді тепер (після скасування наказу №440) нема. А органи батьківського самоврядування, які планують створити, будуть іншими. Час батьківських комітетів все ж таки минув!»
«АТАВІЗМ РАДЯНСЬКОЇ ШКОЛИ»
Батьки аж ніяк не зникнуть зі шкільного життя. Та оскільки змінюється зміст і методика навчання у системі середньої освіти, триває масштабна перепідготовка вчителів, відповідно, має змінитися батьківська спільнота. Трикутник стосунків «шкільна адміністрація — учні — батьки» мусить трансформуватися. Усі сторони навчального процесу стають рівноправними.
«Нинішні батьківські комітети — це часто формальний атавізм, що залишився від радянської школи, коли батьки не мали жодних прав, щоб вплинути на зміст навчання, на життя школи, — коментує Оксана Макаренко, радниця міністра освіти і науки, співзасновниця громадського об’єднання «Батьківський контроль» та ГО «Смарт Освіта». — Батьківський комітет був формальним об’єднанням, яке затверджувалося наказом директора й мало узгоджувати діяльність із керівництвом школи. У такому вигляді комітети не виконували повною мірою очікування сучасних батьків. Батьківські комітети мали дорадчий голос, тобто могли тільки щось порадити адміністрації закладу. На практиці вони часто перетворювалися на організації, що збирають гроші з батьків. Ця функція була не досить приємною».
ВПЛИВ НА ЗМІСТ НАВЧАННЯ ТА ВИБІР ДИРЕКТОРА
У законопроекті щодо змін у середній освіті батьківські об’єднання звуться батьківськими радами. Це не остаточний варіант, оскільки наповнення законопроекту зараз жваво обговорюється з експертами та батьківськими громадськими організаціями. У будь-якому випадку, змінюється не лише назва, а й функції та повноваження.
«Передбачається більший вплив батьків на зміст навчання. Ви можете навчати дитину вдома, можете перейти на дистанційну освіту, відкрити свою школу, і держава буде спрямовувати кошти на дитину, особливо це стосується дітей з особливими потребами, — продовжує Оксана Макаренко. — Батьки впливатимуть на вибір директора школи на конкурсних засадах. Утім, є ризик, що якщо це робитимуть тільки батьки школи, то обиратимуть того, кого їм скажуть. Можливо, це мають робити батьківські об’єднання з різних шкіл. Ці моменти наразі обговорюються робочою групою. Крім цього батьки зможуть впливати на програму розвитку закладу. Зараз батьків ставлять перед фактом, що на школу треба здати 300 гривень, які витратять на фарбування стін чи туалетний папір, але невідомо, чи виділяла на це кошти держава. Можливо, можна зробити для школи щось корисніше. Що саме — зможуть вирішувати батьки».
Також планується, що батьки впливатимуть на те, як школі витрачати кошти, і навіть стануть безпосередніми учасниками навчального процесу. Якщо у вашій родині є актор чи лікар, чому б не провести у старших класах майстер-класи для профорієнтації?
З таким арсеналом повноважень було б ідеально, щоб батьки об’єднувались у громадські організації з власним статутом, затвердженими обов’язками та правами. Як підсумувала Оксана Макаренко, найважливіше, щоб батьківські ради не були «кишеньковими» організаціями директора, які використовуються для вирішення матеріальних питань. Вони мають працювати заради дітей.
