Так уже склалося, що «середній» українець споживає близько 400 г хліба на день, чим і забезпечує на третину свій енергетичний баланс. Лікарі кажуть, що цей показник на 40% вищий за норму і як еталон раціонального харчування наводять меню європейців, які за день з’їдають не більше 120 грам хлібобулочних виробів. Недотримання принципів здорового способу життя — ще півбіди. Ситуацію посилює той факт, що основний продукт українців позначився в лідерах «чорного списку» Держспоживстандарту. Згідно з даними відомства за перше півріччя цього року, з перевірених 126,3 тонн хлібобулочних виробів, третю їх частину було забраковано. Причини називають різні: для початку 36,1% хліба продається без супровідних документів щодо його якості та безпеки; в 22,4% випадків інформація про походження товару відсутня зовсім, і в 4,4% термін придатності хліба давно закінчився. Крім того, фахівцям відомо, що вже на другу добу життя хліба спорові бактерії починають інтенсивно розмножуватися. Споживаючи продукт, який залежався, людина ризикує потраплянням в організм сильнодіючого токсину, після чого виникають алергічні реакції, шлунково-кишкові та серцево-судинні захворювання.
Голова Держспоживстандарту Леонід Школяр говорить, що незадовільні органолептичні та фізико-хімічні показники фіксувалися в основному в продукції міні-пекарень. Тут же намітилася і цікава тенденція до економії — з одного боку замість кілограмового товару випускається 800—900-грамовий, а з другого — в продукті міститься занижена кількість жирів і цукру. Цікавими бувають і окремі випадки. Наприклад, у Сімферополі при перевірці одного з підприємств у документах були відсутні дата випічки хліба та його маса. Крім того, завозився він у торгову точку в мішках і складувався горами на прилавку, що категорично заборонено санітарними нормами. У місті Бердянську ще гірше — покупцям доводилося задовольнятися деформованим, потрісканим і брудним хлібом. У результаті ж перевірка Держспоживстандарту закінчилася для 603 підприємців притягненням до адміністративної відповідальності, а для 412 — економічними санкціями на суму 62 тис. гривень.
Щоправда, неякісність на виході — аж ніяк не завжди результат злого наміру. Наприклад, як розповіла «Дню» завідуюча лабораторією харчової мікробіології Українського НДІ харчування Галина Борщ, раніше зерно перед тим як молотити, ретельно промивали, що зменшувало показник заплідненості хвороботворними мікроорганізмами приблизно в 10 разів. Потім, щоб ще раз пересвідчитися в придатності привезеного борошна, виготовляли пробу. І тільки після детального її обстеження і дегустації, вважалося, що борошно можна використовувати в серійному виробництві. Сьогодні ж відсутні як перший, так і другий «контрольні пункти». Борошномолам нікуди дівати воду після миття зерна, а пекарі не мають часу, щоб випікати проби. Що по суті залишає непогані шанси мікроорганізмам потрапити в хліб у збільшеній кількості.
Проте в хлібному випадку, завдяки перевіркам, споживачів від купівлі «кота в мішку» захистити все ж можна. Складніша ситуація з алкогольними напоями та питною водою. По- перше, інспекція Держспоживстандарту, як відомо, на спецназ не схожа. Нерідкі випадки, говорить Л. Школьник, що власники торгових точок демонстративно говорять «до побачення» інспекторам, мотивуючи це простим небажанням спілкуватися з ревізорами. По- друге, борот ися з поширенням фальсифікованого алкоголю можна хіба що, як жартівливо відмітив Л. Школьник, виливаючи його в каналізацію. Механізмів утилізації напоїв із закінченим терміном придатності, шкідливими домішками та високою концентрацією сивушних масел в Україні немає. Наприклад, якщо сьогодні забраковується та чи інша пляшка, то це зовсім не означає, що завтра вона не з’явиться в сусідньому магазині. Щонайбільше, говорить Л. Школьник, на ній може з’явитися інша етикетка, нерідко навіть зі знаком якості «відмінно». Останні, говорить голова Держспоживстандарту, в більшості випадків видаються так званою громадською організацією, у якої в офісі немає навіть необхідного для перевірки товару обладнання.
Кілька цифр: минулого року, покуштувавши гримучої суміші з неякісного спирту і зовсім вже не питної води, в Україні померло 10 тис. чоловік, а податковою міліцією було виведено на чисту воду 352 цехи з виробництва фальсифікованого алкоголю. У першому півріччі цього року, як показала перевірка, в групі ризику знаходиться кожен другий, оскільки 41,5% перевіреної алкогольної продукції було забраковано. В основному, звичайно, це стосується горілки, хоча французькі коньяки та марочні вина, що не мають з цим видом алкоголю нічого спільного, також знаходили.
Що ж до питної води, то лише перевірені підприємства Львівської, Хмельницької і Чернівецької області можуть похвалитися якістю наданої послуги. В усіх регіонах знаходяться підприємства, які постачають «кольорову» воду зі специфічним запахом, а більш того ще й з наявністю бактерій групи кишкової палички. Наприклад, у Чернігівській області «гріхи» знайшли в усіх перевірених підприємствах, у Харківській — у 75%, в Луганській — 60%. У питній воді значної кількості підприємств виявлено істотне перевищення норми металів, нітратів, фтору і хлору.
У зв’язку з цим цікавими є висновки фахівців Інституту екогігіени і токсикології. Згідно з їхніми даними, підвищений вміст заліза у воді призводить до патології печінки і негативно впливає на репродуктивну функцію організму. Надлишок фтору здатний викликати втрату зубів і ураження травного тракту, а надмірне хлорування — утворенням канцерогенів, що провокують онкологічні захворювання і мутацію генів.
ДО РЕЧІ
Позавчора співробітники управління податкової міліції Державної податкової адміністрації у Львівській області вилучили на одному з оптових торгових підприємств у Червонограді 20 тисяч пляшок горілки різних марок, а також коньяку на суму понад 100 тис. грн. Як повідомляє Інтерфакс-Україна з посиланням на прес-центр ДПАУ у Львівській області, під час огляду складських приміщень підприємства було встановлено факти зберігання і реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв з акцизними марками, що не відповідають встановленому стандарту, а також із марками, які вважають украденими. Зокрема було виявлено 10,5 тис. пляшок горілки «Пшенична» з фальсифікованими марками акцизного збору, 5 тис. пляшок горілки «Мягков» і 2700 пляшок горілки «Столова» та «Слава» із викраденими марками акцизного збору, а також 174 пляшки тризіркового коньяку з фальсифікованими акцизними марками.
