Життєва доля цієї жінки складалася непросто. Народжена в одній iз відомих інтелегентно-просвітницьких родин Галичини (батько — адвокат, активний діяч «Просвіти», ініціатор створення багатьох культурно-мистецьких закладів у Яворові, мати — закінчила філософський факультет, до того ж гарна піаністка), Богдана рано втратила батьків внаслідок сталінських репресій 1939 року. Круглими сиротами Богдана, разом з сестрами, у 1945 році опинилася у Львові. Але закладені змалку потяг до знань та любов до прекрасного, опікування родини, знов повернули її до занять музикою. Почали з’являтись і перші власні твори.
Творче формування композиторки нерозривно пов’язане з двома культурними столицями України — Львовом та Києвом. У Львові — навчання в консерваторії, спілкування з найвидатнішими музикантами Західної України — Ст. Людкевичем, В. Барвінським. У Києві — аспірантура під керівництвом Л. М. Ревуцького, наукова праця у відділі музикознавства Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського.
Зараз Богдана Фільц, що відзначила свій 70-річний ювілей, член Спілки композиторів України, заслужений діяч мистецтв, лауреат премії ім. М. Лисенка та довічний стипендіат Фонду інтелектуальної співпраці «Україна ХХI століття». Але головне надбання — це любов і визнання слухачів, повага з боку колег-музикантів. Про це свідчить навіть те, що ювілейні концерти композиторки, які пройшли досить широко — в Києві, Львові, інших містах України та Польщі, були організовані не з власної ініціативи Богдани, а запропоновані її шанувальниками.
Так, наприклад, з ініциативи художнього керівника літературно-художньої вітальні Музею «Київська фортеця» Тамари Коваль відбувся концерт з творів Б. Фільц у романтичному камінному залі цього музею. Співачка Тамара Коваль та її чоловік, соліст Національної опери України Микола Коваль, — великі шанувальники та пропагандисти вокального доробку композиторки, який складається з солоспівів i романсів, в тому числі на слова відомих українських майстрів слова — О. Олеся, В. Сосюри, М. Рильського, Дм. Павличка. Солоспіви Б. Фільц у репертуарі не тільки самої Тамари, але й її учнів — студентів вокального відділення музичного училища ім. Р. М. Глієра.
Інша стихія, в якій яскраво розкрилася обдарованість композиторки, — хорова музика. Давній виконавець творів Б. Фільц — хор «Хрещатик». Його керівник Лариса Бухонська ставиться до музики Богдани з великим захопленням і навіть вважає своєрідним талісманом колективу, адже саме нею розпочався найперший концертний виступ «Хрещатика». Піднесеним і натхненним було виконання духовних творів «Преславна діво, Богородице», «Достойно є», хорових творів на слова П. Тичини та В. Сосюри на концерті в «Київській фортеці», а також на великому концерті, що відбувся 16 грудня в залі Національної філармонії України.
Рідкісний талант, яким володіє Богдана Фільц, — створення музики для дітей. На концерті у філармонії дитяча хорова музика була яскраво представлена хором Національної радіокомпанії України (кер. — Т. Копилова) та хором «Київський кантус» Музичної школи ім. Л. Ревуцького (кер. — Е. Віноградова). В концерті також прозвучала й інструментальна музика у презентації блискучих львівських музикантів — юної учениці Школи- інтернату ім. С. Крушельницької Іванни Гусар (скрипка) та Оксани Рапіти (фортепіано), яка виконала твори «Шість візерунків» і концерт для фортепіано з оркестром у супроводі Державного естрадно-симфонічного оркестру України (диригент — В. Здоренко).
Виступи всіх музикантів відзначала майстерність та натхненна емоційність, навіяна сприйняттям музики талановитого митця та людини благородної і щирої душі Богдани Фільц.
