На сьогоднішній день в Україні понад 20 тисяч дітей інвалідів, які страждають на дитячий церебральний параліч (ДЦП) і їхня кількість невпинно зростає з кожним роком. Так, згідно даних МОЗ України 2004 року було зареєстровано 1 247 захворювань на ДЦП, а 2005-го вже 1 438 випадків. ДЦП — це тяжка вроджена хвороба нервової системи, у наслідок чого розвивається підвищений тонус рук або ніг, і протягом життя поступово настає повна або часткова нерухомість одної чи декількох кінцівок. Достеменні причини появи цього недуга не встановлені й понині, проте вважається, що його виникнення спричиняє кисневе голодання мозку дитини та його пошкодження ще в утробі матері. Окрім цього, ще одним фактором ризику виникнення ДЦП є статеві хвороби матері. А згідно даних акушерів, біля 70% молодих матерів мають ті чи інші статеві хвороби.
«Привернути увагу суспільства, і держави до необхідності адекватної й своєчасної реабілітації дітей хворих на ДЦП має за мету Всеукраїнський благодійний проект «Свобода руху», який 14 вересня цього року розпочався в Одесі, — розповідає Віктор Шафранський, представник французької фармацевтичної компанії «Бофур Іпсен Інтернасіональ», один із співорганізаторів благодійного заходу. — Адже, за відсутності своєчасного й адекватного лікування ДЦП, захворювання робить дитину інвалідом, нездатним обслуговувати самого себе. При своєчасному лікуванні ДЦП — дитина стає повноцінним членом суспільства.
У рамках проекту створено безкоштовну гарячу телефонну лінію (8-800-50-300-30), де батьки хворих дітей зможуть отримати професійну консультацію від фахівців щодо сучасних методів реабілітації хворих на ДЦП дітей. Паралельно проходить прес-тур по регіональним реабілітаційним центрам Одеси, Тернополя, Донецька та Києва. Під час якого дітям хворим на ДЦП, що лікуються в цих центрах, нададуть гуманітарну допомогу. Окрім цього відбудеться спілкування з місцевими чиновниками, котрі відповідають за курацію охорони здоров'я в місті та регіоні.
«Під час одеського етапу проекту безкоштовну допомогу отримало двоє маленьких хлопчиків: дворічний Ілля та п'ятирічний Сергій, котрі раніше не могли правильно ходити через спастику ніг та рук. Після ін'єкції сучасних ліків для розслаблення м'язів та спеціальної фізіотерапії Ілля може ходити самостійно без допомоги матері. А ось Сергій, у якого набагато складніший випадок захворювання, у свої п'ять років він нарешті отримав можливість навчитися правильно ступати на всю ступню», — каже Вероніка Михайленко, головний лікар одеського реабілітаційного центру.
«Ліки дуже дорогі, — каже дитячий невролог Микола Костик, — відповідно не кожні батьки зможуть заплатити 2 тис. гривень за один флакон. Кількість ефективної дози залежить від віку й ваги дитини: чим доросліша дитина й чим складніша форма ДЦП, тим більше їй потрібна доза. Отже, для ефективного лікування дітей хворих на ДЦП із малозабезпечених сімей потрібна допомога з боку держави».
Одеські батьки хворих дітей на ДЦП передали чергового листа на ім'я Президента із проханням посприяти виділенню фінансування для національної програми лікування ДЦП. Програму було розроблено й прийнято МОЗ України ще минулого року, проте, торік на неї не було виділено коштів. У розвинутих європейських країнах механізм компенсації вартості ліків для малозабезпечених відпрацьований досконало протягом багатьох років, адже там держава турбується про своїх громадян; в Україні ж доля дітей хворих на ДЦП вже котрий рік залишається поза увагою держави. Єдине чого не бракує, так це популізму у виступах високо посадовців.
