Уболівальники з математичним складом розуму довели класичне футбольне кліше: теорію, згідно з якою варто команді хоч одного разу виграти матч — і «пішло-поїхало», почнеться шквал голів, які принесуть перемогу. Про це пише журнал Nature, присвячений досягненням науки.
«Іноді, сприйнята як футбольний міф, ця «гольова лихоманка» простежується в результатах футбольних ігор за останні десятиріччя», — говорить математик Мартін Вайгель з Единбурзького університету Херіотт-Ват, який проводив дослідження разом із колегами з Лейпцігського університету в Німеччині, повідомляє news.ru. Дослідницька група Вайгеля проаналізувала результати чоловічих і жіночих команд футбольної прем’єр- ліги в Німеччині та всіх попередніх турнірів чемпіонату світу. Було виявлено, що матчі з високим рахунком зустрічаються частіше, ніж якби показники рахунку в іграх команд розподілялися довільно. Це свідчить про те, що команди не просто забивають голи в кількості, пропорційній своєму вмінню, але досягають своїх максимальних показників після того, як починають вигравати. Вчені називають це феноменом самоствердження.
«Щоразу, коли команда виграє, це загалом підвищує ймовірність гола протягом іншої гри», — говорить Вайгель. Він і його колеги розробили математичну модель, згідно з якою з кожним голом імовірність нового гола для команди множиться, причому, точно відповідно до несиметричного розподілу. «Цей феномен більш явно простежується на прикладі низькорангових ліг, аніж у вищому ешелоні футболу», — додає Вайгель. У фіналі Чемпіонату світу з футболу- 2006, — говорить він, — підібрані команди схожого рівня, тому там менша ймовірність того, що одна з них отримає суто психологічну перемогу. Футболістам треба вміти справлятися з психологічними наслідками пропущеного м’яча, якщо вони не хочуть стати жертвами «гольової лихоманки», — пояснює Тім Ріс, спортивний психолог з Університету Ексетера. «Коли команда грає добре, їй додається впевненості, — говорить він. — Але що якщо за перші п’ять хвилин рахунок стає 1:0 не на вашу користь? Зрозуміло, загалом треба налаштовуватися на успіх, але треба готувати команду і до того, як поводитися в разі невдачі».
Ріс пропонує командам розробити стратегію поведінки у випадку, якщо вони пропустять гол. «Важливо, щоб у них був план «Б», — каже він і радить гравцям одразу ж після пропущеного м’яча на п’ять хвилин розслабитися і послідкувати за своїм стилем гри. «Ідея полягає в тому, щоб вони не впадали в паніку та не починали безладно бігати, як курка без голови».
