Для того щоб, допомогти одне одному, вони заснували спілку «Карпатський смак». Це неприбуткове об’єднання дрібних виробників продуктів харчування регіону Українських Карпат та експертів, які працюють у напрямі відновлення традицій та смаку натуральних продуктів, збереження виробництва традиційних сільськогосподарських продуктів харчування.
Чим саме займається спілка, нам розповів член спілки, консультант із маркетингу Олександр КОВАЛЬ:
— Громадська спілка «Карпатський смак» заснована виробниками місцевих продуктів ще в серпні 2013 року. Вони об’єднались навколо ідеї та принципів застосування в господарствах лише натуральних добрив, без використання стимуляторів росту і захисту рослин (лише натуральні препарати), без використання пестицидів, фунгіцидів, інсектицидів для боротьби зі шкідниками на полях, — розповідає Олександр. — Виробники виступають за збереження біологічного різноманіття і традиційних смаків Карпат. Також усі члени спілки проти ГМО в усіх видах. Виробникам м’ясних виробів, які вирощують свиней, кіз, овець, корів, птиці, заборонено використовувати гормони та стимулятори росту тварин.
Звісно, що постає питання, як конкурувати на ринку з іншими, але саме такі критерії та принципи формують унікальність виробників і створюють цінності, довіру для споживачів. Хоч таких виробників не багато, але вони є в Карпатах.
Разом з експертами з аграрного маркетингу, Інституту органічного землеробства FiBL та консультантами із Швейцарії члени спілки працюють над підвищенням конкурентоспроможності, просуванням, формуванням привабливості, створенням нових каналів збуту продукції. Одним словом, громадська спілка «Карпатський смак» сприяє виходу на ринок малим та середнім підприємствам, виробничі потужності яких розташовані в Українських Карпатах.
— Скільки сьогодні підприємств входить до спілки, чи додаються нові?
— На сьогодні у спілці свою діяльність здійснюють 22 виробники, ще вісім подали заявки на вступ й очікують візиту внутрішньої інспекції до кінця року. Інспекція, за критеріями, які погодили виробники, здійснює перевірку на відповідність внутрішнім стандартам роботи, якості, перевіряє походження сировини (за умовами — 90% продукції має бути виготовлено в регіоні) та умови виробництва. Якщо говорити про групи продуктів, то спілка «Карпатський смак» об’єднує виробників, які виготовляють молочні та м’ясні продукти, соки й джеми, трав’яні чаї, мед і продукти бджільництва, зернові культури, харчові олії. Дехто з виробників має сертифікат виробника органічної продукції.
— Чому підприємцям потрібно об’єднуватися?
— Чотири роки тому група виробників зробила крок назустріч один одному й погодилася разом підвищувати конкурентоспроможність і допомагати дрібним виробникам, фермерам, підприємцям, представникам особистих селянських господарств, які відповідають принципам та цінностям спілки. Якщо об’єднати зусилля, то можна не лише сформувати свою цільову аудиторію споживачів, а й конкурувати на ринку. У спілці є досить відомі виробники, чия назва формує довіру, саме це дає змогу гарантувати якість тих, хто поряд. Дехто має потребу в пошуку шляхів виходу на ринок, виробники допомагають один одному з цим, з контактами, разом їдуть на виставки, ярмарки, фестивалі, беруть участь у дегустаціях, форумах. А ще це допомагає конкурувати з глобальними мережами супермаркетів, де часто бар’єр входження на ринок є високим для крафтовиків. Спілка увиразнює унікальність об’єднання, яке працює на імідж кожного.
— Чим спілка корисна для споживачів?
— Ми вивчаємо найкращі практики і досвід Європи, світу й чітко розуміємо, в чому наша унікальність та специфічність. Це сила спілки, яка на території України є унікальною, і можу відзначити, що єдиною, де ініціатива пішла від виробників, яку, зі свого боку, підтримав проект технічної допомоги Швейцарії. Саме експерти із Швейцарії допомагають розвивати спроможність організації, виробників, посилювати позиціонування й гарантувати якість продукції.
Загалом, протягом останніх років понад два десятки дрібних виробників отримали можливість представляти свою продукцію на гастрономічних фестивалях та ярмарках в Україні, зацікавлені в експорті продукції взяли участь у міжнародних виставках виробників регіональних продуктів за кордоном, наприклад Salon del Gusto (Італія), були візити і презентації в Польщі.
На сьогодні є інтерес у підвищенні рівня формування культури споживання специфічних продуктів через заклади громадського харчування. Періодично відбуваються зустрічі з кухарями та ресторанами, які мають інтерес просувати ідею споживання регіональних продуктів у стравах традиційної кухні з Карпат. Крім участі в ярмарках та презентаціях, є ідея сформувати карпатське меню з продуктів членів спілки, яке буде в закладах харчування на території Львівської, Чернівецької, Закарпатської, Івано-Франківської областей. Також кожен із виробників представлений на інтернет-сторінці громадської спілки.
На сьогодні сформовано професійне бізнес-середовище, де кожен має доступ до інформації, консультацій та розвитку.
— Яким чином на регіонального виробника впливає розвиток туризму?
— Розвиток туризму в Україні позитивно впливає на створення нових тематичних турів, зокрема гастрономічних, у Карпати, де члени спілки пропонують дегустації та візити на виробництва, ферми, тим самим формуючи культуру споживання, а головне — безпосередньо знайомляться з потенційними покупцями своїх продуктів. Всі ми звикли до індустріального смаку, а про культуру виробництва, споживання часто забуваємо. Як наслідок, турист зможе міцно зв’язати у своїй пам’яті й уяві смак, аромат, технологічні особливості, унікальні характеристики, таємниці виробництва, історію, легенди залежно від району (низовина, гори), культури (бойківська, лемківська, гуцульська, долинянська, угорська, словацька, румунська та ін.).
Спілка переконана, що, купуючи регіональні продукти, покупці підтримують життєздатність та розвиток виробників, забезпечують сталість території. В усьому світі місцеві муніципалітети підтримують виробників регіональних продуктів, адже саме за їхніми назвами виникають асоціації в людей: скажімо, місто Парма — це і шинка, але передусім сир пармезан. Ми хочемо, щоб місцеві продукти, наприклад бринза, гриби, трав’яні чаї, карпатський мед, м’ясні вироби, специфічні ендемічні рослини, зернові, — викликали такі асоціації у споживачів. Це буде, але потрібен час.
